Попереджувальні заходи і моніторинг для захисту рослин в органічному сільському господарстві

Знання про здоров’я рослин і розуміння екології шкідників і хвороб дозволяє фермеру вибрати найбільш ефективні попереджувальні заходи і моніторинг для захисту сільськогосподарських культур. На розвиток шкідників і хвороб впливає безліч факторів, тому надзвичайно важливо вживати заходів саме в періоди найбільшої вразливості рослин. Для цього необхідно вибрати відповідний час для застосування заходів захисту, правильно поєднувати різні методи або вибрати селективний метод.

Наступні попереджувальні заходи і моніторинг є найбільш важливими:

1) Вибір адаптованих і стійких сортів:

– Вибирайте сорти, добре адаптовані до місцевих умов (температури, запасу поживних речовин, впливу шкідників і хвороб): це дозволить вирощувати здорові рослини, стійкі до зараження шкідниками і хворобами.

2) Вибір чистого насіння і садивного матеріалу:

– Використовуйте безпечне насіння, яке перевірялося на наявність патогенів та бур’янів на всіх етапах виробництва.
– Використовуйте посадковий матеріал, отриманий з безпечних джерел.

3) Використання відповідних систем землеробства:

– Системи змішаного обробітку культур можуть обмежити вплив шкідників і хвороб.
– Сівозміна скорочує вірогідність зараження хворобами, переданими через грунт і підвищує родючість грунту.
– Сидеральні добрива і покривні культури підвищують біологічну активність в грунті і можуть збільшити присутність корисних організмів (але також і шкідників, тому необхідно ретельно підбирати відповідний вид).

4) Збалансоване забезпечення поживними речовинами:

– Внесення помірної кількості добрив: при стабільному зростанні рослини менш сприйнятливі до зараження. Надмірне внесення добрив може викликати сольове пошкодження коренів, що сприяє зараженню вторинними інфекціями.
– Збалансоване забезпечення калієм дозволяє уникнути зараження грибами і бактеріями.

5) Внесення в грунт органічної речовини:

– Збільшує щільність популяцій і активність мікроорганізмів у грунті, скорочуючи тим самим щільність популяцій патогенних і грунтових грибів.
– Стабілізує структуру ґрунту, тим самим покращуючи аерацію і поглинання води.
– Забезпечує надходження речовин, що зміцнюють власні захисні механізми рослин.

6) Застосування відповідних методів обробітку грунту:

– Сприяє розкладанню заражених частин рослин.
– Регулює ріст бур’янів, які служать господарями шкідників і хвороб.
– Захищає мікроорганізми, які регулюють хвороби, що передаються через грунт.

7) Здійснення водогосподарських заходів належним чином:

– Недопущення підтоплення: воно викликає стрес у рослин, який сприяє зараженню патогенами.
– Недопущення потрапляння води на листя, так як грунтові хвороби передаються з крапельками води, і в них проростають грибні спори.

8) Збереження і більш активне використання природних ворогів:

– Створіть найбільш оптимальне середовище проживання для розвитку і розмноження природних ворогів.
– Уникайте застосування продуктів, що завдають шкоди природним ворогам.

9) Вибір оптимального часу і щільності посадки:

– Більшість шкідників і хвороб вражають рослини тільки на певній стадії розвитку. Тому надзвичайно важливо, щоб періоди найбільшої чисельності шкідника і найбільшої вразливості рослини не збігалися.
– Посадка рослин на достатній відстані один від одного обмежує поширення хвороби.
– Хороша аерація рослин дозволяє листю швидше висихати, що ускладнює розвиток патогенів та зараження ними.

10) Застосування належних санітарних заходів:

– Збирайте заражені частини рослин (листя, плоди) з землі, щоб запобігти поширенню хвороби.
– Видаляйте залишки заражених рослин після збору врожаю.

Моніторинг хвороб і шкідників

Основою ефективного захисту рослин є регулярний моніторинг шкідників, хвороб і бур’янів. Для захисту рослин необхідна конкретна інформація про те, які шкідники, хвороби і бур’яни зустрічаються в даному регіоні, селищі або на сільськогосподарських полях, і про те, якої шкоди вони завдають.

а) Типові ознаки ураження сільськогосподарських культур шкідниками

Велика частина шкідників, що вражають сільськогосподарські культури – це комахи, кліщі і нематоди.

Пошкодження, що наносяться комахами, можна класифікувати за типом нанесення: в результаті кусання і обгризання (наприклад, гусениці, довгоносики), проколювання та смоктання (наприклад, попелиці, листоблошки) і проробляння отворів (наприклад, бурильники, листові мінери). Деякі комахи рухаються повільно (наприклад, гусениці), інші – дуже швидко (наприклад, плодові мухи); деякі комахи приховані (наприклад, стеблові точильники), а деякі помітні неозброєним оком (наприклад, гусениці, довгоносики).

– Ознаки ушкодження шкідниками залежать від виду шкідника: отвори або відсутні частини на листках вказують на те, що пошкодження були нанесені гусеницями або довгоносиками. Закручене листя говорить про присутність попелиці. Причиною пошкодження або гниття плодів зазвичай є личинки плодових мух. В’янення рослин також може бути викликано личинками совок або стебловими точильниками. Отвори на гілках і стовбурах можуть бути виконані комахами, що харчуються деревиною.

– Кліщі – це дуже дрібні і непомітні неозброєним оком. Проте, деякі види кліщів (павутинні кліщі) плетуть типову для них павутину на уражених частинах рослин, і тому їх можна легко виявити. Рослини, листя і плоди, на яких присутні кліщі, жовтіють.

– Нематоди – теж дуже маленькі, і тому їх неможливо виявити неозброєним оком. Вони найчастіше вражають коріння рослин. Уражені рослини жовтіють, в’януть і гинуть.

б) Типові ознаки ураження сільськогосподарських культур хворобами

Збудниками більшості хвороб сільськогосподарських культур є гриби, бактерії або віруси.

– Гриби є збудниками більшості хвороб, за оцінками – двох третин. Вони викликають всі види білої і справжньої іржі, сажки, опадання хвої, скручування листя, чорної гнилі та антракнозу. Більш того, саме гриби є найбільш частою причиною зараження плямистістю листя, плодів і квіток, виразкою, опіками, в’яненням, паршею, гниллю коренів, стебел, плодів і деревини. В’януть і гинуть частини рослин або рослини цілком.

– Бактерії стають причиною будь-якої з чотирьох серйозних проблем, зазначених нижче. Деякі бактерії виділяють ферменти, які руйнують стінки клітин в будь-яких частинах рослин. Це призводить до гниття цих частин (відомома як «гниль»). Одні бактерії виробляють токсини, які зазвичай вражають рослинну тканину, часто викликаючи ранню загибель рослини; інші – велику кількість дуже липких цукрів. По мірі руху цих цукрів усередині рослин відбувається закупорювання вузьких проток, перешкоджає надходженню води з коренів до побігів і листя, що викликає швидку загибель рослини. І, нарешті, існують бактерії, що виробляють білки, які імітують рослинні гормони. Ці білки призводять до надмірного росту рослинної тканини і утворенню наростів.

– Віруси найчастіше викликають системні хвороби. На листі зазвичай проявляється хлороз або зміна кольору; на інших зелених частинах рослин змінюється колір. на уражених листках з’являються зелені або жовті плями різних відтінків, форм і розмірів. Ці плями можуть утворювати типові мозаїчні візерунки, приводячи до загального сповільнення зростання і зменшення життєздатності рослини.

Безперервний і ретельний моніторинг

ступеня зараження шкідниками і хворобами в критичні для росту культури періоди є ключем для успішного управління. Фермери можуть проводити моніторинг методом пошуку ознак ураження на полі. Це дозволить завчасно вжити заходів, поки шкідник і / або хвороба ще не встигли нанести значної шкоди.

Пошук ознак дозволяє застосовувати природні рослинні екстракти тільки у випадках необхідності. Ці речовини (наприклад, піретрум, деррисом і тютюн) і масла негативно впливають також і на корисних комах, тому важливо застосовувати їх в обмеженій кількості. Безконтрольне використання цих речовин може привести до загибелі безлічі хижаків і паразитоїдів шкідників, а надмірне використання – до вироблення у шкідників резистентності до їх впливу. Тому необхідно проводити спланований і організований пошук ознак ураження.

Важливо отримати репрезентативний зразок методом випадкового відбору для встановлення загального стану культури. Таким чином, в ході пошуку (проведеного фермером) необхідно виявляти і реєструвати будь-які виявлення, що дозволить приймати більш обґрунтовані рішення. Найбільш часто пошук ознак ураження на полі проводять за заздалегідь встановленою зиґзаґоподібної або М-образної схемою. Найбільш часте використання саме цієї схеми пояснюється тим, що її легко засвоїти при навчанні, вона зручна на практиці і дозволяє оглянути всі зони поля.

Для моніторингу комах-шкідників також можна задіяти пастки різного типу. Суть цього простого методу полягає в тому, щоб зібрати більше інформації про присутність комах-шкідників на полі, особливо про тих які швидко рухаються (мобільних) комах-шкідників (наприклад, плодових мух, лускокрилих комах).

– Вилов плодових мух можна проводити пастками з приманкою. Наприклад, можна виконати отвори в пластикових пляшках і наполовину наповнити їх водою, додати невелику кількість сечі сільськогосподарських тварин, м’якоті плодів або невелику мертву рибу, а також краплю миючого засобу або мильної води. Потім ці пляшки вивішують на дерева і перевіряються раз на три дні.

– Для вилову попелиць і цикадок також успішно використовуються жовті пластикові картки, покриті клейкою речовиною. Жовто-оранжеві пластикові картки підходять для вилову білокрилок, а блакитні – для моніторингу трипсів.

– Світлові пастки особливо необхідні, якщо на полі присутні совки (наприклад, метелики, метелики-совки, африканські совки, американські кукурудзяні совки). Якщо культура вражена метеликами-совками, візуальний огляд на виявлення гусениць необхідно завершувати до світанку.

Стимулювання стійкості рослин

В органічному сільському господарстві захист культур і боротьба з хворобами засновані на посиленні захисних механізмів рослин, які дозволяють запобігти появі вогнищ хвороби. Одним з типових проявів підвищеної стійкості рослини є потовщення стінок рослинних клітин, що перешкоджає проникненню патогена. Ще одна ознака стійкості – відмирання стінок заражених клітин, при якому також гине і патоген, що зменшує його поширення.

Існує ряд речовин, що підвищують стійкість рослин. Фермери можуть приготувати їх самостійно. Деякі з цих речовин є рослинними екстрактами з плюща звичайного (Hedera helix), ревеню хвилястого (Rheum rhabarbarum) або рейнутріі сахалінської (Reynoutria sachalinensis).

Компостні і трав’яні чаї можна приготувати безпосередньо в фермерському господарстві для зміцнення здоров’я рослин і підвищення родючості грунту а також щоб забезпечити листя і коріння рослин розчинними поживними речовинами, корисними мікроорганізмами і метаболітами (продуктами, які сприяють зростанню і розвитку рослин).

Екстракт компосту – це добриво, але воно також може сприяти підвищенню стійкості рослин. Для його приготування зрілий компост змішують з водою у співвідношенні від 1:5 до 1:8 (обсяг / об’єм: 1 літр компосту на кожні 5-6 літрів води), добре перемішують і залишають ферментуватися на 3-7 днів. До суміші можна додати одну чайну ложку меляси на літр рідини, так як вона прискорює розвиток мікроорганізмів. Суміш повинна зберігатися в затіненому і захищеному від дощу місці. По завершенні ферментації і до використання екстракт ретельно перемішують, фільтрують і розводять в співвідношенні від 1:5 до 1:10.

Рослинні екстракти можна отримати з пекучої кропиви, польового хвоща, живокосту, конюшини, морських водоростей і інших рослин. Їх можна використовувати в чистому вигляді або в суміші з відходами рибного виробництва, такими, як рибні обрізки і рибне борошно. Для обприскування листя або просочування грунту екстракт розводять у співвідношенні 1:10 або 1:5.
Як правило, для запобігання розвитку хвороб і для збільшення числа ґрунтових мікроорганізмів екстракт компосту або компостний чай рекомендується використовувати кожні 7-10 днів.

Джерело

Навчальний посібник з органічного сільського господарства від ФАО ООН