Пояснення ланцюга постачання GMP+

Ця стаття є перекладом допоміжного документу 9.3 Пояснення ланцюга постачання GMP+ від GMP+ International на українську мову. Вона розміщена на цьому ресурсі виключно для ознайомлення компаній, які хочуть отримати сертифікат GMP+, з розумінням ланцюга постачання кормової продукції згідно зі стандартом GMP+. Не для комерційного використання.

1. Як читати цей документ

Одним із ключових принципів схеми сертифікації кормів GMP+ є ланцюговий підхід: усі ланки ланцюга повинні нести відповідальність за забезпечення безпеки кормів. У модулі сертифікації GMP+ FSA це регулюється через вимоги до закупівлі. Загалом необхідно закуповувати корми та кормові послуги від постачальників, які відповідають вимогам закупівлі TS1.2.

Цей документ призначений для того, щоб компанії, сертифіковані GMP+, ознайомилися з вимогами до закупівлі, а також показує обсяг вимог до закупівлі. Приклади пояснюються за допомогою блок-схеми та короткого опису.

У розділі 2 пояснюються використовувані символи в блок-схемах. Розділ 3 пояснює різні варіанти придбання кормів, послуг та інших продуктів. Розділ 4 демонструє деякі ситуації в галузях у вигляді тексту та блок-схем. У розділі 5 розглядаються запитання, отримані від спільноти GMP+.

Цей документ наводить низку прикладів, але не описує всі можливі ситуації. У разі будь-яких сумнівів зв’яжіться з GMP+ International.

Усі терміни та визначення можна знайти в списку визначень F0.2.

2. Використані рисунки та ілюстрації

Огляд малюнків та ілюстрацій у цьому документі:

3. Вимоги до закупівлі в схемі сертифікації GMP+ FSA і пояснення ланцюга постачання GMP+

Загалом продукти та послуги слід купувати в GMP+ FSA або еквівалентних сертифікованих постачальників. У деяких випадках сертифікація постачальника не є обов’язковою, і продукти та послуги можна придбати за допомогою протоколу гейткіпера.

GMP+ International має різні допоміжні продукти з інформацією, яка може допомогти в проведенні аналізу небезпеки: продукти підтримки кормів (FSP). Інтерактивний характер та інформація, що міститься там, пропонують величезне джерело даних, які можна використовувати для визначення ризиків придбаних кормових інгредієнтів, а також для складання планів HACCP. Продукти підтримки кормів можуть надавати інформацію про: процес виробництва кормових матеріалів, можливі ризики, факти про ризики, обмеження та дані моніторингу. Відвідайте портал GMP+, щоб отримати доступ до FSP і знайти інгредієнти корму, придбані або вироблені, блок-схема в оцінці ризику надасть більш детальну інформацію.

3.1. Купуйте у постачальників, сертифікованих GMP+

Купівля у постачальників, сертифікованих GMP+, гарантує, що всі ланки ланцюга постачання кормів застосовують єдині та прозорі гарантії безпеки для продуктів і послуг. Кожен постачальник робить внесок у безпеку продуктів і послуг, застосовуючи однакові основні принципи GMP+ FSA (передумови, HACCP і системні вимоги).

3.2. Еквівалентні схеми сертифікації

Також дозволено купувати продукти та послуги у постачальників, які сертифіковані за еквівалентною схемою сертифікації. Незважаючи на те, що існують відмінності між еквівалентними схемами сертифікації, ці відмінності вважаються незначними та призводять до однакового рівня гарантії безпеки кормів.

Усі еквівалентні схеми сертифікації, прийняті GMP+ International, викладені в TS1.2 Purchase.

3.3. Опції Гейткіпера (Gatekeeper options)

Для деяких конкретних ситуацій доступні опції Гейткіпера (Gatekeeper). Протоколи Gatekeeper створено, тому що для деяких продуктів і/або послуг неможливо вимагати сертифікацію GMP+ (або еквівалент). Умови та можливості для протоколів Гейткіпера (Gatekeeper protocols) описано в TS1.2 Purchase.

Визначення Гейткіпера можна знайти у списку визначень F0.2. Гейткіпер повинен відповідати конкретним вимогам, викладеним у протоколах Гейткіпера. У цих протоколах Гейткіпера встановлюються конкретні вимоги для забезпечення безпеки кормів у попередніх ланках ланцюга постачання.

Це включає, наприклад, дослідження HACCP, вимоги до моніторингу та в деяких ситуаціях аудит постачальника. Таким чином продукти або послуги можуть бути включені в ланцюг постачання GMP+, навіть якщо постачальник не має сертифіката GMP+.

Протоколи Gatekeeper доступні лише для обмеженого списку продуктів і послуг. Якщо для (групи) продуктів або послуг відсутній протокол гейткіпера, це означає, що компанія, сертифікована GMP+, не має права діяти як гейткіпер і може купувати ці продукти або послуги лише в сертифікованих GMP+ (або еквівалентних) постачальників.

3.4. Придбання інших товарів і послуг за підходом НАССР

Не кожен продукт або послуга, придбана компанією, повинна бути охоплена сферою сертифікації GMP+ FSA. Ці продукти або послуги можна придбати у несертифікованих постачальників з застосуванням вимог НАССР. Крім вимог HACCP, постачальник і покупець повинні, як завжди, дотримуватися вимог законодавства щодо реєстрації виробника та продукту та використання продукту.

Приклади «інших» продуктів і послуг, які можна придбати за допомогою підходу HACCP:

• Чистячі засоби
• Інсектициди/фумігація
• Технологічні добавки (не плутати з технологічними кормовими добавками)
• Ветеринарні медичні препарати (кормові препарати)*
• Сировина для виробництва кормових добавок і кормових матеріалів (Див. розділ 4 для окремих галузей)
• Послуги з очищення силосу/складу
• Боротьба зі шкідниками, тощо

Принципи HACCP описані в S9.4 Застосування оцінки HACCP.

*Ветеринарну медичну продукцію можна придбати у несертифікованих постачальників за умови, що ця продукція:

• зареєстрована або авторизована компетентним органом;
• купується лише за ветеринарним рецептом (якщо ветеринарний рецепт є обов’язковим за законом);
• при введенні тваринам, яких вирощують для отримання харчових продуктів, мати (тимчасовий) MRL (максимальний ліміт залишків) для активних речовин, або якщо було визначено, що цей ліміт не є необхідним.

3.5. Початок ланцюжка поставок сертифікації GMP+

У попередніх абзацах пояснювалися варіанти придбання для компаній, сертифікованих GMP+. Блок-схема 1 надасть наочний приклад варіантів придбання. У наступному розділі буде наведено кілька прикладів початку ланцюга постачання сертифікації GMP+ і яких вимог до закупівлі необхідно дотримуватися.

Природно, має бути відповідність і іншим вимогам в рамках вибору постачальника і продукції. Продукти повинні бути дозволені для використання за призначенням відповідними (національними) органами.

Блок-схема 1: Загальні вимоги до придбання

4. Специфічні ланцюги поставок кормів

Вимоги GMP+ щодо закупівлі застосовуються з ланки, де виробляється корм, який призначений (або буде призначений) для використання в кормовому секторі: наприклад, кормовий матеріал. Компанія-виробник має чітко вказати статус продукту. Іншими словами; якщо корм виробляє компанія, це є відправною точкою сертифікації GMP+. Виробник кормів і кожна наступна ланка в ланцюжку постачання GMP+ (включаючи торговців і постачальників послуг) повинні відповідати вимогам GMP+ FSA і повинні бути відповідно сертифіковані.

4.1. Харчовий сектор

Виробники харчових продуктів можуть постачати різні види продуктів у кормовий сектор. Найчастіше потоки від виробників харчових продуктів до кормової промисловості є «побічними продуктами», які отримують у процесі виробництва харчових продуктів. Це момент, де створюється кормовий матеріал і починається ланцюжок постачання кормів. І це також перша ланка в ланцюжку постачання, де застосовна сертифікація GMP+ FSA. Визначення побічних продуктів можна знайти в F 0.2.

Окрім виробництва побічних продуктів харчовими компаніями, існують інші продукти, які можуть бути отримані харчовими компаніями. Це харчові продукти та колишні харчові продукти або (харчові) добавки. Визначення цих продуктів можна знайти в списку визначень F 0.2. Компанії, які виробляють харчові продукти та колишні харчові продукти, не повинні мати сертифікат GMP+ для їх виробництва, оскільки вони були призначені для харчових продуктів. Кормова компанія може придбати ці харчові продукти або колишні харчові продукти за допомогою протоколу гейткіпера. Вимоги до закупівлі можна знайти в TS 1.2 Purchase, пункти 4.3.3 і 4.3.4.

Перша ланка в ланцюжку поставок GMP+

Перша ланка в ланцюжку постачання GMP+ – це точка виробництва кормів. Першою ланкою в ланцюзі постачання GMP+ є компанія-виробник харчових продуктів, коли ця компанія-виробник харчових продуктів виробляє побічний продукт, який продається в ланцюг постачання кормів як кормовий матеріал.

Сфера дії системи управління безпекою кормів GMP+ починається з моменту створення побічного продукту / кормового матеріалу включно з продажем кормовій компанії.

У разі виробництва побічного продукту підприємство-виробник харчової продукції має знати, що крім харчових продуктів виробляється ще й корм. Важливо розуміти, що ризики, пов’язані з виробництвом кормів, можуть відрізнятися від ризиків, пов’язаних з виробництвом харчових продуктів. Небажані речовини можуть, наприклад, концентруватися в побічних продуктах.

Для всіх блок-схем у параграфі 4.1 сфера застосування системи управління безпечністю кормів GMP+ повинна включати виробництво побічного продукту до його продажу кормовій компанії включно.

Приклади ланцюгів постачання харчових продуктів

Наступні параграфи (§ 4.1.1 – § 4.3) дають уявлення про деякі приклади ланцюгів постачання харчових продуктів, де виробляються побічні продукти або де харчові продукти або колишні харчові продукти доставляються до кормової промисловості.

Примітка. Блок-схеми в цих параграфах призначені як приклад для інформування про початок сертифікації GMP+. Звичайно, не всі ланцюги постачання однакові, і вони не мають однакові корми, що доставляються до ланцюга постачання кормів. Використовуйте приклади в цьому документі для загального розуміння. Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до GMP+ International для отримання додаткової інформації.

4.1.1. Цукрова промисловість

Цукровий завод – це підприємство, що виробляє харчові продукти (цукор) із побічним продуктом, який використовується у секторі кормів (наприклад, жом цукрових буряків). Сертифікація GMP+ починається на цукровому заводі, де виробляється жом цукрових буряків як кормовий матеріал, дивіться блок-схему 2. Крім того, цукор також можна продавати компаніям, що займаються виробництвом кормів, класифікованим як харчовий продукт. Для прикладу дивіться блок-схему 3.

Блок-схема 2: Цукрова промисловість

Блок-схема 3: Продукти харчування

4.1.2. Молочна промисловість

Молочні компанії можуть виробляти кілька харчових продуктів. Під час цього виробництва також можуть вироблятися побічні продукти. Сироварня — це підприємство, що виробляє харчові продукти (сир) із побічним продуктом, який використовується в кормовому секторі (сироватка). Сертифікація GMP+ починається на сироварні, де виробляється кормова сироватка, дивіться блок-схему 4.

Також може статися так, що молочна компанія виробляє харчове сухе молоко, яке купує компанія, що займається виробництвом кормів. Приклад показано на блок-схемі 5.

Придбати молочні продукти можна кількома способами:

• Молочні продукти, які виробляються відповідно до регламенту ЄС. 853/2004, можна придбати через TS1.2 Purchase 3.4.2;
• Молочні продукти, які виробляються не за 853/2004, а за схемою, затвердженою GFSI, можна придбати через TS1.2 Purchase 4.3.3 (див. блок-схему 5 як приклад);
• Молочні продукти, які не підпадають ні під GFSI, ні під Регламент ЄС. 853/2004 класифікуються як колишні харчові продукти і їх можна придбати через TS1.2 Purchase 4.3.4.

Блок-схема 4: Молочна промисловість

Блок-схема 5: Молочна промисловість

4.1.3. Зернова промисловість

4.1.3.1. Побічні продукти переробки зерна, насіння та бобових культур

У виробництві їжі часто використовуються зернові, насіння та бобові культури. Під час переробки зерна, насіння та зернобобових утворюються побічні продукти, які використовуються в кормовому секторі (наприклад, пшеничний промішок, отриманий з млину). Сертифікація GMP+ починається на підприємстві, де виробляється кормовий матеріал, дивіться 2 приклади, один про закупівлю пшениці та один про закупівлю рису, див. блок-схеми 6 і 7.

Блок-схема 6: Побічні продукти переробки пшениці

Блок-схема 7: Побічні продукти переробки рису

4.1.3.2. Хлібобулочний сектор

Пекарні також можуть виробляти побічні продукти, які можна постачати як кормові матеріали.

Сертифікація GMP+ застосовується на етапі виробництва побічного продукту, дивіться блок-схему 8. Це можуть бути побічні продукти, що походять із виробничого процесу, або можуть бути повернені продукти з супермаркетів чи пекарень.

Примітка. Інгредієнти для випічки не обов’язково купувати в постачальників, сертифікованих GMP+.

Повернені продукти можуть походити з власної пекарні або від третіх сторін. У разі повернення від третіх сторін має бути зрозуміло, що ці повернені продукти також були спочатку вироблені за системою HACCP.

Також колишні харчові продукти можуть вироблятися в пекарській промисловості, наприклад, поламане печиво. Для прикладу дивіться блок-схему 9.

Блок-схема 8: Хлібобулочний сектор

Блок-схема 9: Колишні продукти харчування

4.1.3.3. Промисловість переробки насіння олійних культур

Різноманітні побічні продукти промисловості з переробки насіння олійних культур можна назвати кормами (наприклад, макухи або шроти). Сертифікація GMP+ починається на дробарці в момент виробництва кормового матеріалу, дивіться блок-схему 10. Крім того, з олійної промисловості кормовий матеріал може бути створений як побічний продукт.

Блок-схема 10: Олійна промисловість

4.1.3.4. Промисловість сортування картоплі

Компанія, що займається сортуванням картоплі, сортує картоплю для харчової промисловості. Картопля, яка не буде використовуватися в їжу (наприклад, невідповідного розміру), може використовуватися в корм. Вони можуть бути придбані як колишні харчові продукти сертифікованою компанією GMP+. Для прикладу цього ланцюжка дивіться блок-схему 11.

Блок-схема 11: Галузь сортування картоплі

4.1.4. Фрукти та овочі

4.1.4.1. Фрукти та овочі від переробних підприємств

Фрукти та овочі можуть бути визначені як корм у різні моменти. Наприклад, на переробній компанії, де створюється побічний продукт (наприклад, обрізки), який позначається як корм. Ланцюжок постачання GMP+ починається на переробній компанії, де створюються ці побічні продукти, дивіться блок-схему 12.

Блок-схема 12: Виробництво цикорію

4.1.4.2. Фрукти та овочі з аукціону

Необроблені овочі та фрукти з аукціону може придбати компанія GMP+. Компанія, яка проводить аукціон, не обов’язково має мати сертифікат GMP+. Компанія, яка закуповує необроблені фрукти та овочі, вважається першою ланкою ланцюга постачання GMP+, тому потрібна сертифікація GMP+, дивіться блок-схему 13.

Блок-схема 13: Фрукти та овочі з аукціону

4.1.5. Переробники субпродуктів тваринного походження

Цю галузь можна розділити на побічні продукти тваринного походження з бійні та рибну промисловість. Перегляньте наступні два абзаци для прикладів обох.

4.1.5.1. Субпродукти тваринного походження із боєнь

Побічні продукти тваринного походження можуть бути визначені як корм на підставі законодавства.

Для отримання додаткової інформації про законодавство див. S9.5 Законодавство та зв’язок із схемою GMP+ FC. Тільки продукти, які класифікуються як так звані Cat. 3 матеріали можна позначити як кормові.

Сертифікація GMP+ починається з переробника матеріалу Cat. 3, дивіться блок-схему 14. Це точка, де виробляються побічні продукти тваринного походження, які використовуються як корм.

Блок-схема 14: Переробники побічних продуктів тваринного походження

4.1.5.2. Субпродукти тваринного походження з риби

Субпродукти з риби, такі як рибне борошно та риб’ячий жир, зазвичай використовуються в ланцюзі постачання кормів. Виробник рибного борошна та риб’ячого жиру повинен провести належний аналіз небезпеки та вхідну перевірку своєї сировини. Дивіться блок-схему 15 для прикладу ланцюжка поставок.

Блок-схема 15: Переробники риби

4.2. Переробна промисловість морських водоростей

Переробник морських водоростей – це компанія, яка виробляє продукцію, яка може бути використана в секторі кормів (наприклад, борошно з морських водоростей). Сертифікація GMP+ починається на переробнику морських водоростей, де виробляється кормовий матеріал, дивіться блок-схему 16.

Морські водорості не обов’язково купувати у збирачів, сертифікованих GMP+ (у випадку морських водоростей, зібраних у морі) або у виробників (у разі морських водоростей, вирощених фермером).

Блок-схема 16: промисловість переробки морських водоростей

4.3. Необроблене зерно, насіння та бобові

Необроблене зерно, насіння та бобові можна придбати за протоколом гейткіпера. У рамках закупівельних вимог GMP+ є три варіанти використання протоколу гейткіпера, дивіться блок-схему 17. Нижче блок-схеми наведено пояснення всіх 3 варіантів.

Блок-схема 17: Необроблене зерно, насіння та бобові

Варіант 1: збирачі, які купують безпосередньо у виробника

Оскільки немає виробників, сертифікованих GMP+ (ці компанії не входять до сфери сертифікації GMP+), збирач купує необроблене зерно, насіння та бобові безпосередньо у несертифікованого виробника. У цьому випадку збирач, який купує ці продукти безпосередньо у виробника, повинен бути сертифікований GMP+ і виконувати вимоги гейткіпера.

Коли збирач купує зерно з невідомою метою (їжа/корм/паливо), збирач повинен переконатися, що продукція відповідає вимогам застосовного протоколу воротаря TS1.2 Purchase 4.3.1. Якщо збирач не відповідає вимогам, він не може продавати продукцію компаніям, сертифікованим GMP+.

Варіант 2: компанії, які займаються виробництвом кормів, закуповують у виробника

Кормові компанії можуть безпосередньо купувати необроблене зерно, насіння та бобові у виробників без збирача. Компанії, яка займається кормами, необхідно дотримуватися того самого протоколу та вимог, що описані у варіанті 1.

Варіант 3: кормові компанії, які закуповують у несертифікованих постачальників

Також є можливість придбати необроблене зерно, насіння та бобові у збирача, який не має сертифіката GMP+. Компанія, яка купує ці продукти безпосередньо у збирача, повинна бути сертифікована GMP+ і виконувати вимоги гейткіпера.

Коли компанія купує зерно з невідомою метою (їжа чи корм), компанія повинна переконатися, що продукція відповідає вимогам TS1.2 Закупівлі 4.3.2. Якщо компанія не відповідає вимогам, вона не може продавати продукцію компаніям, сертифікованим GMP+. Цей протокол обмежено певними країнами походження, де вирощується продукт.

4.4. Біопаливний сектор

Також у процесі виробництва біопалива виробляються певні побічні продукти, які призначені для кормів. Оскільки в даному випадку це не компанія з виробництва харчових продуктів, а технічний завод, застосування системи HACCP не є юридично обов’язковим для виробника біодизеля або його попередніх ланок. Сертифікація GMP+ починається на етапі процесу, де виробляються побічні продукти, які використовуються як корм. Сировина для виробника біопалива не обов’язково закуповувати у сертифікованих GMP+ постачальників.

4.4.1. Побічні продукти біодизельної промисловості

Прикладом біопаливної промисловості є виробництво біодизеля з насіння ріпаку. Під час виробництва біодизеля утворюються побічні продукти — ріпаковий шрот і гліцерин, які можна назвати кормами, дивіться блок-схему 18.

Блок-схема 18: Побічні продукти біодизельної промисловості

4.4.2. Побічні продукти біоетанолу

Іншим прикладом біопаливної промисловості є виробництво біоетанолу. Під час виробництва утворюється зерно дистилятора, яке можна назвати кормовим, дивіться блок-схему 19.

Блок-схема 19: Побічні продукти виробництва біоетанолу

4.5. Сектор кормових добавок

Сертифікація GMP+ може початися на підприємстві, де виробляються кормові добавки. Але за допомогою протоколу гейткіпера також можна купувати кормові добавки від несертифікованого постачальника, дивіться блок-схему 20.

Блок-схема 20: Сектор кормових добавок

Варіант 1: Виробник кормової добавки має сертифікат GMP+ FSA

У цій ситуації сертифікація GMP+ починається з моменту виробництва кормової добавки. Сфера застосування системи управління безпекою кормів GMP+ виробника кормових добавок повинна включати виробництво кормових добавок аж до її продажу кормовій компанії. Сировина для виробництва кормових добавок не обов’язково закуповується у сертифікованих GMP+ постачальників.

Варіант 2: купівля в несертифікованому ланцюжку постачання

Також можна придбати кормові добавки в повністю несертифікованій мережі поставок.

Кормова компанія, сертифікована GMP+ (наприклад, компанія виробник преміксів), має право купувати кормові добавки в постачальника, який не сертифікований GMP+. Однак сертифікована GMP+ компанія повинна відповідати ряду вимог Gatekeeper. Вони включені в TS1.2 Purchase 4.3.3.

В обох випадках мають бути виконані законодавчі вимоги до кормових добавок. Це означає, наприклад, що для кормових добавок, які виробляються та/або продаються на європейському ринку, застосовується європейське законодавство. Для отримання додаткової інформації про законодавство див. S9.5 Законодавство та зв’язок із схемою GMP+ FC. Усі кормові добавки мають бути включені до європейського списку схвалених кормових добавок, щоб їх можна було використовувати в рамках сертифікації GMP+.

4.6. Мінеральні кормові матеріали (викопні)

Для виробництва кормових матеріалів або кормових добавок іноді сировина надходить із шахт. Продукти, видобуті в шахтах, ще не вважаються кормовим матеріалом, а є сировиною, яку компанія GMP+ переробляє на кормовий матеріал. Оскільки шахта не виробляє корми, сертифікація GMP+ не потрібна.

Камені з копалень є лише сировиною, якщо їх не перемелюють більше ніж один раз і не сушать. Як тільки каміння буде оброблено, воно буде вважатися кормовим матеріалом, і компанія, відповідальна за обробку, повинна отримати сертифікат GMP+. Оскільки наразі немає великої кількості сертифікованих GMP+ або еквівалентних постачальників, для сертифікованих GMP+ компаній, які переробляють мінеральні кормові матеріали у корми, є можливість подати запит на звільнення від закупівель у несертифікованих постачальників.

Статус товару, наданий компанією, не є провідним. Вимоги GMP+, включаючи сертифікацію GMP+, застосовуються, якщо продукт відповідає опису кормового матеріалу на основі каталогу кормового матеріалу, наприклад. (EG) 68/2013 та/або FSP Список продуктів. Європейські компанії також повинні бути зареєстровані відповідно до Reg. (EG) 183/2005.

Можливо, на одній ділянці каміння видобувають і переробляють на кормову сировину (виробництво кормової сировини), а частину продають для інших цілей. Після цього підприємство має отримати сертифікат GMP+ для процесу виробництва кормових матеріалів, який вони здійснюють. Частина видобутої продукції, яка не переробляється, може бути продана як сировина за межами GMP+. Блок-схема 21 є прикладом процесу та показує, з чого починається сертифікація GMP+.

Блок-схема 21: Гірничо-добувна промисловість

4.7. Виробництво кормової сировини з іншої кормової сировини

У деяких випадках компанія виробляє новий кормовий матеріал з інших кормових матеріалів (у цьому випадку розглядаються як сировина). Виробник нового кормового матеріалу слід розглядати як відправну точку ланцюга постачання кормів. Кормові матеріали («сировина»), які закуповує компанія, не обов’язково повинні закуповуватися в сертифікованих компаній. Оригінальний кормовий матеріал повинен «зникнути» через комбіновані хімічні реакції, що призводять до нової молекулярної структури.

Це не варіант для компаній, які виробляють продукти з олій і жирів, як зазначено в пункті 4.2 GMP+ TS1.2.

У разі будь-яких сумнівів або запитань, будь ласка, завжди звертайтеся до GMP+ International, щоб переконатися, що вимоги зрозуміли та використовуються відповідно.

Для виробництва, наприклад, фосфату магнію, як сировина використовується оксид магнію. Постачальник оксиду магнію не повинен мати сертифікат GMP+, але виробник фосфату магнію повинен провести належний аналіз ризиків відповідно до принципів HACCP. На основі результатів цього аналізу небезпек, а також на основі гарантії якості, яку застосовує постачальник, компанія-виробник, сертифікована GMP+, зробить відбір постачальників і відповідно скорегує свою (вхідну) перевірку.

Примітка: компанія, яка купує несертифікований оксид магнію, не може продавати його як сертифікований GMP+ кормовий матеріал.

Блок-схема 22 надає приклад виробництва кормового матеріалу з використанням кормового матеріалу як сировини.

*Виробництво включає хімічні реакції, гранулювання та сушіння, тому структура молекули змінюється. Точний процес виробництва записано в Оцінці ризику «Фосфат магнію»

Блок-схема 22: Кормові інгредієнти, що використовуються як сировина

4.8. Комахи та продукти з них

У Європі дозволено використовувати комах і комахопродукти в кормах. Компанії, які виробляють цих комах і продукти з комах, є виробниками кормових матеріалів. Вони повинні гарантувати безпеку продуктів і підтвердити це сертифікатом GMP+.

Харчування, яке вони купують для годування своїх комах, не потребує сертифікації GMP+, застосовуються принципи HACCP. Так само як і материнські комахи, які використовувалися для розмноження комах. Маткові комахи не призначені для використання як корм, а лише для розмноження, дивіться блок-схему 23.

Для отримання додаткової інформації про цю галузь див. S9.41 Комахи в кормах.

Блок-схема 23: Індустрія виробництва комах

5. Часті запитання щодо закупівлі кормів та/або послуг

У цьому розділі наведено огляд найпоширеніших запитань щодо покупки на основі вимог TS1.2 Purchase. Запитання класифіковано за загальними питаннями про купівлю та питаннями про контроль за воротами.

Загальні запитання про купівлю

Що ви маєте на увазі під «сертифікованою компанією» і «несертифікованою компанією»?

Під «сертифікованою компанією» ми маємо на увазі компанію, сертифіковану згідно зі схемою GMP+ FC або іншою загальноприйнятою схемою безпеки кормів. Повний список прийнятих схем безпеки кормів див. у документі TS1.2.

Під «несертифікованою компанією» ми маємо на увазі компанію, яка взагалі не сертифікована або сертифікована за неприйнятною схемою безпеки кормів. Наприклад, схема сертифікації безпеки харчових продуктів (наприклад, BRC).

Як читати таблицю 3.9 у TS1.2 Purchase з вимогами до придбання послуг?

У таблиці 3.9 показано закупівлю певного етапу процесу, наприклад, фасування комбікормів у мішки або сушіння кормового матеріалу (субпідряд). Це також може бути серія етапів процесу, наприклад повне виробництво комбікорму. Якщо ви хочете дозволити іншій компанії зробити це, наприклад тому, що вони можуть робити це дуже добре, тоді ця компанія повинна бути сертифікована. Отже, ви купуєте ці етапи процесу в цієї компанії.

Чи потребує зберігання упакованих товарів у третіх осіб сертифікація GMP+?

Зберігання упакованих товарів не потрібно купувати в постачальника послуг, сертифікованого GMP+. Про це йдеться в примітці до розділу 3.5 TS1.2. Необхідно застосовувати протокол 4.4.3.

Примітка. Варіант, згідно з яким ви можете придбати сховище упакованих товарів у несертифікованої компанії, не слід тлумачити так, ніби ви можете виключити власне сховище упакованих товарів із сфери застосування вашої Системи управління безпекою кормів і сертифікації: власне сховище упакованих товарів має проходити контроль за допомогою Системи управління безпекою кормів і бути сертифікованим. Навіть якщо ваші упаковані товари зберігаються в одному з ваших окремих місць.

Чи потребує транспортування упакованих* товарів сторонньою компанією сертифікація GMP+?

Перевезення упакованих вантажів не потрібно купувати в транспортного постачальника, сертифікованого GMP+. Про це йдеться в примітці до розділу 3.6 TS1.2.

Це означає, що компанія GMP+ може укласти з транспортною компанією угоду про перевезення упакованих вантажів. Сертифікована GMP+ компанія повинна нести власну відповідальність і застосовувати принципи HACCP при виборі транспортера. Він повинен закріпити в угоді всі права та обов’язки обох сторін щодо безпечного транспортування.

Примітка. Варіант, що ви можете придбати транспортування упакованих товарів у несертифікованої компанії, не слід тлумачити так, ніби ви можете виключити власне транспортування упакованих товарів зі сфери вашої Системи управління безпекою кормів і сертифікації: власне транспортування упакованих товарів має проходити контроль за допомогою Системи управління безпекою кормів і бути сертифікованим.

*Див. F0.2 визначення герметичних контейнерів (definition of sealed containers).

Чи має виробництво/обробка, яка виконується третьою стороною/субпідрядником на основі контракту, здійснюватися компанією, сертифікованою GMP+?

a. Якщо для виробництва кормів використовується третя сторона/субпідрядник (так звана давальницька переробка), обидві сторони повинні бути сертифіковані:

• компанія, що замовляє виробництво кормів, повинна бути сертифікована за сферою Торгівля кормами;
• третя сторона/субпідрядник має бути сертифікований за відповідною виробничою сферою GMP+ або відповідною сферою за іншими прийнятими схемами сертифікації.

Це також стосується третьої сторони/субпідрядника, який має сертифікат безпеки харчових продуктів (BRC, IFS, FSSC, SQF тощо). Див. TS1.2 Придбання 3.9

b. Якщо третя сторона/субпідрядник використовується лише для певного етапу обробки (наприклад, сушіння, сушіння розпиленням, пакування тощо спеціалізованою компанією), тоді третя сторона/субпідрядник не потребує сертифікації. Однак використання третьої сторони/субпідрядника можливе лише за дозволом GMP+ International. Сертифікована компанія повинна подати заявку на звільнення.

5.5 Я використовую примітку до країни. Чи зобов’язаний я використовувати вимоги до закупівлі з TS 1.2?

Ні, ви не зобов’язані це робити. Як компанія, ви повинні зробити вибір.

Ви або відповідаєте вимогам примітки до країни;

Або

Ви відповідаєте вимогам TS1.2.

Як придбати харчові добавки?

Харчові добавки можна придбати згідно з протоколом 4.3.3 TS 1.2 як харчові продукти, якщо вони були вироблені за схемою, визнаною GFSI.

Будь ласка, зверніть увагу: коли харчова добавка використовується в кормах, вона юридично розглядається як кормова добавка або кормовий матеріал. Це може мати наслідки для маркування, дозування та застосування в кормах.

Запитання щодо протоколів Гейткіпера

Чи можу я використовувати протокол(и) гейткіпера для покупки в сертифікованої компанії?

Ні, ви не можете діяти як гейткіпер для закупівлі кормових продуктів (наприклад, кормових матеріалів) або кормових послуг (наприклад, транспортування чи зберігання) від сертифікованої компанії. Це означає, наприклад, що ви не можете використовувати протокол гейткіпера для придбання кормових продуктів або послуг, які інша сертифікована компанія GMP+ виключила зі своєї сертифікації GMP+. Ця сертифікована GMP+ компанія повинна включити ці продукти або послуги в сферу своєї сертифікації.

З цієї умови є 2 винятки

• Протокол 4.3.2 «Купівля необроблених зернових, олійних та бобових: цей протокол дозволяє вам купувати несертифіковані зернові, олійні та бобові в іншої сертифікованої GMP+ компанії, коли ця сертифікована GMP+ компанія продає вам ці продукти на умовах FOB.
• Протокол 4.3.8 «Купівля перероблених кормових матеріалів»: у деяких ситуаціях між вами як гейткіпером і несертифікованим виробником стоїть трейдер. Статус GMP+ цього трейдера не має значення, якщо він продає вам на умовах FOB.

Чи будуть компанії, на які поширюється протокол гейткіпера, зареєстровані в базі даних компанії GMP+?

Ні, компанії, охоплені будь-яким протоколом, не зареєстровані в базі даних компаній GMP+. Тому, як одержувач продукту чи послуги, ви повинні взяти до уваги, що ви повинні запитати у гейткіпера, якщо це необхідно, чи гарантує він відповідний продукт чи послугу.

5.4 Які вимоги застосовуються, щоб дозволити закупівлю на умовах FOB щодо протоколу TS 1.2 Purchase4.3.8 Купівля переробленого кормового матеріалу?

1. По-перше, ви повинні дізнатися, чи дозволено купувати кормовий матеріал в якості гейткіпера. Протокол гейткіперу не дозволяється використовувати для закупівлі певних кормових матеріалів-країн-комбінацій. Для цього дивіться таблицю в протоколі. Купувати корми можна тільки у сертифікованих компаній.
2. Якщо вам дозволено використовувати протокол гейткіпера для придбання сировини (тобто «дозволеного продукту»), можливо, між вами є трейдер (як посередник). Країна, де знаходиться торговець, не має значення, якщо він продає вам за умовами FOB. Отже, навіть якщо цей трейдер знаходиться в одній із перелічених країн, ви все одно можете застосувати протокол.

Приклад ситуації, коли дозволений продаж на умовах FOB: німецький виробник кормів закуповує шрот соняшниковий в Україні через трейдера, який знаходиться в Бельгії. У цьому випадку трейдер може продавати товар на умовах FOB, оскільки соняшниковий шрот з України є «дозволеним товаром».

Приклад ситуації, коли продаж на умовах FOB НЕ застосовний: німецький виробник кормів купує соєвий шрот у Бразилії через трейдера, який знаходиться в Нідерландах. В даному випадку мова йде про заборонений продукт, гейткіпінг не допускається. Протокол не можна використовувати взагалі.

Які варіанти я маю під час купівлі оброблених кормових матеріалів через протокол гейткіпера 4.3.8?

Є два варіанти:

1. На невизначений термін, але з моніторингом кожної партії. Моніторинг повинен здійснюватися згідно з додатком 1 протоколу гейткіпера 4.3.8. Опція означає, що ви можете продовжувати закуповувати корм у певного виробника роками, аналізуючи кожну партію за визначеними параметрами. Ви не повинні зменшувати частоту, і всі визначені параметри повинні аналізуватися кожен раз.
2. Протягом обмеженого часу (максимум 18 місяців) з моніторингом на основі аналізу небезпеки. Цей 18-місячний період призначений для того, щоб несертифікований виробник створив власну систему якості та сертифікував її. Це має бути підтверджено контрактом, який виробник уклав з органом сертифікації.

Крім загальної вимоги сповіщення, якщо ви хочете використовувати варіант 2, вам потрібно надіслати додаткову інформацію.

• Договір виробника з органом сертифікації
• Обґрунтований план моніторингу

GMP+ International перевіряє, чи відповідає надіслана інформація вимогам протоколу, і повідомляє вам про свої висновки. Тільки після цього можна використовувати цей варіант. Правильність застосування протоколу перевіряється аудитором.

Я купую сертифіковану кормову добавку або кормові матеріали через несертифікований проміжний незалежний торговий офіс. Як повідомити GMP+ International?

У деяких країнах сертифіковані компанії GMP+ можуть купувати тільки сертифіковані кормові добавки в одному незалежному офісі продажу. Цей незалежний офіс продажів здебільшого (ще) не має сертифіката GMP+. Кормова добавка поставляється в оригінальній упаковці виробника.

Оскільки закупівля та виставлення рахунків здійснюються через незалежний офіс продажів, сертифікований GMP+, ланцюг GMP+ переривається.

Для цієї ситуації можна використовувати протокол гейткіпера кормової добавки.

Ми просимо вас заповнити «Форму сповіщення про протокол Gatekeeper» таким чином:

• Додаткова інформація: назва та адреса офісу продажу.
• Завантажте сертифікат GMP+ (або еквівалент) виробника.

У разі відбору проб необробленого зерна з ланцюга збирання (4.3.1), чи можу я взяти проби під час зберігання продукту?

Можливо відібрати зразок від партії на зберіганні. Ця партія повинна зберігатися окремо в місці зберігання, доки не буде відібрано зразок, проаналізовано та реалізовано. Потім ви можете доставити цю партію безпосередньо кінцевому одержувачу.

Приклад відбору зразків з партії на зберіганні:

Припустимо, ви хочете транспортувати партію вантажівками з місця зберігання. Оскільки вже було відібрано зразки, проаналізовано та підтверджено (забезпечено GMP+) у місці зберігання, ви не зобов’язані також аналізувати кожну 20-ту вантажівку. Це також стосується випадків доставки кільком одержувачам.

Припустімо, ви хочете зберігати кілька менших поставок разом як одну партію. Ви повинні зберігати цю партію окремо, доки з неї не буде відібрано зразки, проаналізовано їх та випущено. Потім ви можете використовувати цю партію для виробництва корму GMP+.

Як потрібно проводити відбір зразків вантажівок?

Якщо ви отримуєте зернові або олійні культури вантажівкою з різного (не гарантованого) походження, ви повинні взяти пробу з кожної вантажівки. Ви повинні аналізувати кожну 20-у пробу, якщо тільки ви не можете зберігати навантаження та розглядати їх як 1 партію (див. попереднє запитання).

Як визначити, на які пестициди слід аналізувати необроблене зерно?

Це має бути визначено на основі аналізу ризиків. Якщо є впевненість, що певні пестициди не використовувалися або не використовуються під час вирощування, вам не потрібно їх аналізувати.

Чи можете ви пояснити обмеження щодо продажу колишніх харчових продуктів іншій компанії?

Як GMP+, ми надаємо перевагу тому, щоб компанія, яка купує колишній харчовий продукт, який потребує обробки, щоб стати кормом, могла самостійно провести цю обробку. Приклади: розпакування, сушка, очищення. Ця компанія повинна мати валідований процес, який має сертифікат GMP+ (область: виробництво кормового матеріалу).

Однак у деяких випадках компанія не може провести цю обробку. Потім вона може перепродати цей колишній харчовий продукт іншій компанії, яка здатна провести цю обробку (виробнику). Ці обмеження щодо перепродажу застосовуються лише до колишніх харчових продуктів, які потребують спеціальної обробки, щоб стати кормом.

Ці обмеження не застосовуються, коли колишній харчовий продукт слід розглядати як корм і його можна годувати тваринам або переробляти на корм.

Ми помітили, що пункт у GMP+ TS 1.2, протокол 4.3.4 читається та інтерпретується по-різному.

Яких вимог слід дотримуватися при купівлі трав і спецій у несертифікованої компанії?

Якщо виробництво здійснюється згідно зі схемою, визнаною GFSI, ці трави та спеції можуть розглядатися як харчові продукти та їх слід купувати відповідно до протоколу 4.3.3 у межах TS 1.2.

Якщо виробництво здійснюється не за схемою, визнаною GFSI, ці трави та спеції слід закуповувати згідно з протоколом 4.3.7 у межах TS 1.2.

Для Європи використовуються такі трави та спеції:

1.Продукти з Європейського каталогу кормових матеріалів (Рег. (ЄС) № 68/2013), занесені до категорії 7.

• 7.3.1 Кора
• 7.4.1 Сухі квіти
• 7.7.1 Листя, сушене
• 7.9.1 Солодка
• 7.10.1 Мʼята

2. Продукти, не зазначені в категорії 4 або 7 частини C Європейського каталогу кормових матеріалів, такі як коріння, кореневища, бульби або зернові рослинні види. Кормовий матеріал (морква або зерно) повинен бути зазначений у списку, опублікованому на веб-сайті www.feedmaterialsregister.eu.

3. Усі відповідні трави та спеції підлягають загальній оцінці ризику, включеній до FSP.

Ми використовуємо протокол Gatekeeper для несертифікованої компанії для автомобільного транспорту / внутрішнього водного транспорту / зберігання кормів GMP+. Чи дозволено цій компанії передавати цю діяльність іншій несертифікованій компанії з гарантованим кормом?

Ні, це не дозволено. Як гейткіпер ви можете нести відповідальність лише за послуги, що надаються компанією, з якою ви маєте угоду про якість/безпеку кормів і яку ви перевіряєте на відповідність угоді, вимогам GMP+ та чинному законодавству щодо кормів.

Джерела

https://www.gmpplus.org/en/feed-certification-scheme/scheme-documents/support/s93

Photo by Mike Alonzo on Unsplash