Боротьба з бур’янами в органічному сільському господарстві

боротьба з бур'янами

Боротьба з бур’янами в органічних системах

В органічному сільському господарстві пріоритет віддається запобіганню інтродукції та розмноженню бур’янів. Агротехнічні практики спрямовані на стримування популяцій бур’янів на рівні, нездатному завдати економічної шкоди або погіршити якість врожаю.

Завдання полягає не в тому, щоб повністю ліквідувати всі бур’яни, так як вони виконують певну функцію в фермерському господарстві. Наприклад, бур’яни забезпечують покриття грунту, що скорочує його ерозію. Більш того, біологічне різноманіття на полях із сільськогосподарськими культурами в значній мірі обумовлено присутністю бур’янів. Вони забезпечують як корисних комах, які застосовуються в біологічній боротьбі, так і мікоризні гриби місцем проживання. Оскільки бур’яни є джерелом пилку і нектару, вони дозволяють агентам біологічної боротьби зберігати популяції і, тим самим, служать важливим засобом боротьби з шкідниками.

Однак бур’яни можуть негативно впливати на умови вирощування сільськогосподарської культури. Наприклад, шляхом скорочення освітлення і циркуляції повітря між оброблюваних рослинами. У цьому темному і вологому середовищі створюються ідеальні умови для зараження рослин хворобами та їх поширення.

Ми вже не раз мали можливість переконатися в тому, що основний робочий принцип органічного землеробства – це запобігання проблем, а не їх рішення. Це в рівній мірі відноситься і до боротьби з бур’янами. Належна боротьба з бур’янами в органічному землеробстві полягає в створенні умов, які запобігають росту бур’янів в невідповідний час і в невідповідному місці, що згодом може стати серйозною проблемою для вирощування культур.

Конкуренція з боку бур’янів не завжди однаково негативно впливає на культуру протягом усього періоду вирощування. На стадії раннього розвитку рослини найбільш чутливі до конкуренції з боку бур’янів. У цей період молода рослина дуже вразлива і для правильного розвитку вкрай потребує оптимальної кількості поживних речовин, світла і води. Якщо на цьому етапі їй доводиться конкурувати з бур’янами, рослина може вирости слабкою, що робить її більш сприйнятливою до зараження хворобами.

На більш пізніх стадіях розвитку конкуренція з боку бур’янів завдає менше шкоди. Тим не менш, деякі бур’яни можуть перешкодити збору врожаю, в результаті чого буде падати врожайність. Тому не слід повністю припиняти боротьбу з бур’янами після періоду, найбільш важливого для росту культури. Але, в цілому, після його завершення боротьба з бур’янами стає менш актуальною. Цими міркуваннями слід керуватися при виборі заходів і термінів боротьби з бур’янами. У більшості випадків ці заходи спрямовані на стримування популяцій бур’янів на рівні, нездатному завдати економічної шкоди або погіршити якість врожаю.

Боротьба з бур’янами – попереджувальні заходи

Значимість і ефективність різних методів у великій мірі залежить від виду бур’яну і умов навколишнього середовища. Однак деякі методи досить ефективні відносно цілого ряду бур’янів, що пояснює їх регулярне застосування:

– Вибір культур і сортів:

високостеблові рослини і сорти з широким листям здатні конкурувати з пізніми бур’янами краще, ніж низькорослі рослини з вузькими листям. Деякі сорти не дадуть бур’янам розвиватися та будуть придушувати їх, а деякі – проявлять стійкість. Наприклад, у багатьох країнах Африки вирощують сорти кукурудзи і вігни, стійкі до бур’янів роду Striga і дають вищі врожаї, ніж інші сорти при однаковому рівні поширення цих бур’янів.

Мульчування:

деяким бур’янам складно отримати достатню кількість світла, і вони можуть бути не в змозі прорости через шар мульчі. Сухий твердий матеріал, що повільно розкладається, довше зберігає свою ефективність, ніж мульча зі свіжого рослинного матеріалу.

Рослинний покрив:

покрив успішно конкурує з бур’янами за світло, поживні речовини і воду, запобігаючи тим самим росту бур’янів за рахунок позбавлення їх необхідних ресурсів. Як покривні культури зазвичай використовують бобові рослини, які не тільки пригнічують ріст бур’янів, а й підвищують родючість грунту. Наприклад, десмодіум (Desmodium uncinatum), посіяний в міжряддя кукурудзи, скорочує ріст бур’янів роду striga і одночасно фіксує азот.

Сівозміна:

сівозміна – найефективніша міра боротьби з насінням і корінням бур’янів. Зміна умов вирощування культур порушує умови проростання бур’янів і, тим самим, заважає їх зростанню і поширенню.

Поєднання культур (змішаний обробіток культур і підпокривний посів):

Вирощування швидкозростаючих видів, що пригнічують розвиток бур’янів («жива мульча»), між рядами основної культури являє собою ефективну міру боротьби з бур’янами.

– Терміни та щільність посіву:

Оптимальні умови вирощування сприяють оптимальному розвитку культури і покращують її здатність конкурувати з бур’янами. Належна щільність посадки не залишить місця для росту бур’янів і зведе до мінімуму конкуренцію з бур’янами. Це ефективно обмежить розвиток бур’янів. Для застосування цього методу необхідно знати, які бур’яни і коли розвиваються. Календар росту бур’янів для даної зони або області, при його наявності, може в цьому допомогти. Боротьба з бур’янами буде здійснюватися з цільовою установкою і належним визначенням термінів і результатом.

Збалансоване внесення добрив:

може сприяти оптимальному росту культури, що забезпечує відсутність негативного впливу бур’янів на розвиток культури.

Методи обробітку грунту

можуть впливати на загальний рівень впливу бур’янів, а також на їх склад. Наприклад, мінімальна обробка може збільшити вплив бур’янів. Так як насіння бур’янів можуть проростати в період між обробітком ґрунту і посівом культури, видалення бур’янів перед посівом може допомогти зменшити їх вплив. У боротьбі з стійкими бур’янами ефективне видалення пожнивних бур’янів. Обробку слід проводити в суху погоду, щоб викопані корені бур’янів могли висохнути.

Випас худоби:

випас овець і кіз стає все більш популярним методом скорочення зростання агресивних бур’янів в посадках таких багаторічних рослин, як кава, манго, авокадо або какао. У місцях випасу великої рогатої худоби, як правило, переважають широколисті бур’яни, так як велика рогата худоба воліє харчуватися травою. Тому для вирішення проблеми виборчого поїдання необхідно чергувати випас великої рогатої худоби з випасом овець і кіз, які віддають перевагу широколистим рослинам.

Запобігайте поширенню бур’янів шляхом їх знищення до початку поширення насіння.

Не допускайте попадання насіння бур’янів в посадки сільськогосподарських культур, запобігаючи потраплянню насіння бур’янів на поле з інструментами або тваринами і використовуючи тільки вільний від бур’янів насіннєвий матеріал.

Біологічна боротьба з бур’янами

У наукових дослідах грунтовий гриб Fusarium oxysporum виявив високу ефективність в скороченні бур’янів роду Striga (Striga hermonthica і S. asiatica), що сприяло підвищенню врожайності злакових культур. Інші види Fusarium, що зустрічаються в Судані і Гані, також вельми ефективні (Fusarium nygamai, F. oxysporum і F. solani). Проводяться роботи по розробці і реєстрації препарату цього мікогербіціда в різних країнах Африки.
Ризобактерії, здатні пригнічувати проростання насіння бур’янів Striga spp. або фактично знищувати їх, є дуже перспективними агентами біологічної боротьби, так як на їх основі без особливих витрат можна створити препарати для інокуляції насіння.

Механічна боротьба з бур’янами

Необхідні запобіжні заходи можуть скоротити щільність зростання бур’янів, але вони навряд чи будуть достатніми в критичні для культури періоди на початку сезону вирощування. Тому важливим елементом боротьби з бур’янами залишаються механічні методи.

Ймовірно, прополка бур’янів вручну – найбільш важливий їз механічних методів. Це досить трудомісткий метод, що дозволяє максимально скоротити щільність зростання бур’янів на полі, що полегшить роботу в майбутньому, і тому слід намагатися проводити прополку бур’янів вручну. Для викопування, зрізання і виривання бур’янів з корінням існують різні інструменти – ручні, на тракторній і волової тязі. Використання потрібного інструменту може значно підвищити ефективність роботи. Прополку бур’янів слід проводити до їх цвітіння і формування насіння.

Ще один метод – вогнева прополка: рослини на короткий проміжок часу нагрівають до температури 100 ° C і вище. Підвищення температури викликає коагуляцію білків в листі і розривання клітинних стінок. Через це бур’ян висихає і гине. Незважаючи на свою ефективність, цей метод досить дорогий через використання великої кількості газового палива і необхідності застосування техніки. Цей метод неефективний відносно кореневих бур’янів.

Джерело

Навчальний посібник з органічного сільського господарства від ФАО ООН