- Ринок олійних культур України 2026/27: Стратегії адаптації, прогнози виробництва та нові європейські вимоги
Ринок олійних культур України 2026/27: Стратегії адаптації, прогнози виробництва та нові європейські вимоги
Наша аналітична стаття, підготовлена на основі звіту USDA. Вона адаптована для фахівців аграрного сектору, переробників та трейдерів, пропонуючи глибокий огляд поточного стану та прогнозів розвитку ринку олійних культур України.
Український аграрний сектор продовжує демонструвати вражаючу стійкість, незважаючи на безпрецедентні виклики. Повномасштабне вторгнення у 2022 році спричинило хаос для фермерів та експортерів сировинних товарів, зруйнувавши логістику та призвівши до накопичення значних запасів. Проте сьогодні ринок адаптується до нових реалій.
За прогнозами, у 2026/27 маркетинговому році (МР) українські фермери збережуть загальні площі під олійними культурами на рівні попереднього сезону. У цій статті ми детально проаналізуємо ключові тенденції, очікувані обсяги врожаю, зміни у переробній галузі та нові виклики щодо комплаєнсу на ринках ЄС.
Посівні площі та погодні умови: Ставка на соняшник та ріпак
Історично склалося так, що виробництво олійних культур забезпечує кращу рентабельність порівняно із зерновими. Загальна площа під олійними культурами у 2026/27 МР оцінюється у 8,6 млн гектарів, що відповідає середньому показнику за останні п’ять років. Однак всередині цієї групи спостерігається суттєвий перерозподіл: прогнозується збільшення площ під соняшником та ріпаком за рахунок скорочення посівів сої.
- Соняшник: Очікується збільшення площ до 5,4 млн га, що на 6% більше порівняно з оцінками попереднього МР. Цьому сприяє зростання імпорту насіння соняшнику напередодні посівної кампанії з країн, які традиційно постачають насіннєвий матеріал.
- Озимий ріпак: За офіційними даними, вже посіяно 1,3 млн га озимого ріпаку, що на 11% перевищує показники 2025/26 МР.
- Соя: Прогнозується скорочення посівних площ під соєю на 11% до 1,8 млн га.
Погодні умови на початку весни 2026 року були надзвичайно сприятливими. Аналіз вегетаційного індексу (NDVI) та рівня вологості ґрунту вказує на відсутність суттєвих проблем для озимих культур. Наявність достатньої кількості поверхневої та підґрунтової вологи забезпечує чудові умови для проростання та розвитку ярих культур. Базуючись на цих факторах, очікується, що врожайність олійних у 2026/27 МР буде вищою за середній п’ятирічний показник.
Прогноз виробництва (2026/27 МР)
Завдяки сприятливим погодним умовам та коригуванню площ, прогнози виробництва на наступний маркетинговий рік виглядають оптимістично:
- Соняшник: Очікується врожай на рівні 12,8 млн метричних тонн (МТ), що становить значне зростання на 16% порівняно з попереднім роком.
- Ріпак: Прогнозується рекордний стрибок виробництва на 25%, що дозволить зібрати 4,0 млн МТ.
- Соя: Зважаючи на зменшення площ, очікується незначне падіння виробництва на 5% до 4,7 млн МТ.
Варто зазначити, що у попередньому сезоні (2025/26 МР) врожай соняшнику склав лише 11,0 млн МТ (зниження на 15%), а сої — 4,9 млн МТ (зниження на 31%).
Інфографіка 1: Прогноз врожаю та площ (Seeds Production Forecast)
Переробна галузь: Структурні зміни та вплив мит
Переробні потужності України оцінюються приблизно у 20 млн МТ на рік. Ця цифра охоплює як сучасні індустріальні комплекси з хімічною екстракцією, так і невеликі підприємства холодного віджиму в сільській місцевості.
У сезоні 2025/26 МР галузь зіткнулася з нестачею насіння соняшнику (основної сировини), що в поєднанні з надлишковими переробними потужностями призвело до жорсткої конкуренції за сировину. Щоб утримати потужності в роботі, переробники були змушені переключитися на ріпак та сою.
Цю тенденцію суттєво підтримала державна політика: введення 10% експортного мита на ріпак та сою восени 2025 року стимулювало внутрішню переробку цих культур. Завдяки цьому:
- Співвідношення переробки до виробництва для сої та ріпаку суттєво зросло.
- На ринку виграли дві категорії гравців: великі заводи (завдяки ефекту масштабу та здатності переробляти різні види сировини) та дрібні локальні олійні (завдяки мінімізації логістичних витрат).
Очікується, що тенденція до збільшення частки переробки ріпаку збережеться і в 2026/27 МР завдяки дії експортних мит.
Внутрішнє споживання та ринок олій
Цікавою тенденцією є зміна структури внутрішнього попиту. Споживання рослинних олій для харчових потреб (переважно соняшникової) в Україні продовжує падати. Основною причиною цього є безперервний, хоч і повільний, відтік українських біженців за кордон.
Одночасно з цим спостерігається залежність використання пальмової олії від цінової кон’юнктури. Україна імпортує понад 90% пальмової олії з Індонезії та Малайзії. Коли ціни на вітчизняну соняшникову олію зростають, харчова промисловість активно заміщує її дешевшою пальмовою олією, щоб уникнути різкого подорожчання продуктів для чутливих до ціни споживачів.
Прогнози виробництва та експорту олій на 2026/27 МР:
- Соняшникова олія: Виробництво — 5,5 млн МТ (+15%), Експорт — 5,0 млн МТ (+11%).
- Ріпакова олія: Виробництво — 820 тис. МТ (+25%), Експорт — 825 тис. МТ (+84%).
- Соєва олія: Виробництво — 551 тис. МТ (-3%), Експорт — 550 тис. МТ (-4%).
Відповідно, прогнозується і зростання виробництва шротів: соняшникового до 5,2 млн МТ (+15%), та ріпакового до 1,1 млн МТ (+82%).
Інфографіка 2: Переробка, Олії та Шроти (Processing & Product Output)
Експортні ринки та логістика: Фокус на ЄС та нові регуляції
Україна залишається критично залежною від доступу до портів та морських шляхів для забезпечення економічно ефективної логістики. Наразі всі основні морські порти (Одеса, Чорноморськ, Південний) та порти річки Дунай функціонують у штатному режимі.
Європейський Союз залишається ключовим ринком збуту. Україна експортує понад 80% всього ріпаку та насіння соняшнику саме до ЄС. Понад половина експорту соняшникової олії також прямує до ЄС та Індії. Водночас варто пам’ятати, що 5 країн (Болгарія, Румунія, Словаччина, Угорщина та Польща) продовжують в односторонньому порядку блокувати імпорт українських олійних культур, тому Україна змушена застосовувати систему експортних ліцензій для цих напрямків. Соя є єдиною олійною культурою, яка має значний ринок збуту за межами ЄС (наприклад, Туреччина).
Ключовий виклик: Регламент ЄС щодо знелісення (EUDR)
Для всіх учасників ланцюгів постачання критично важливим є новий фактор доступу до ринку — EU Deforestation Regulation (EUDR). Цей регламент ЄС стане визначальним критерієм для української сої, соєвого шроту та олії, що надходять на європейський ринок. Учасникам ринку необхідно забезпечити повний комплаєнс та прозорість ланцюгів постачання до поточної дати впровадження регламенту — 30 грудня 2026 року. Це вимагатиме від фермерів та трейдерів суворої сертифікації та підтвердження того, що їхня продукція не пов’язана зі знищенням лісів.
Висновки
Сектор олійних культур України вступає у 2026/27 маркетинговий рік з оптимістичними перспективами щодо врожайності завдяки сприятливим погодним умовам та збільшенню площ під соняшником і ріпаком. Внутрішня переробна галузь продемонструвала гнучкість, успішно диверсифікувавши виробництво за рахунок сої та ріпаку на тлі 10% експортного мита.
Для агробізнесу головним завданням на найближче майбутнє залишається не лише підтримання логістичних ланцюгів, але й підготовка до нових жорстких європейських правил простежуваності (EUDR). Адаптація до цих вимог стане ключовим фактором збереження доступу до преміальних ринків ЄС.
Часті запитання (FAQ):
Джерела
Аналітичний звіт Міністерства сільського господарства США (USDA)
Infographics by Gemini