Тваринництво України 2025: Прогнози USDA на тлі війни та викликів АЧС
Аналітичний звіт Міністерства сільського господарства США (USDA) прогнозує продовження складних часів для тваринницької галузі України у 2025 році. Ключовими факторами залишаються триваюча війна з Росією та поширення африканської чуми свиней (АЧС). Очікується скорочення поголів’я великої рогатої худоби та свиней, що вплине на виробництво яловичини та свинини, а також на експортно-імпортні операції. Водночас, Україна намагатиметься адаптуватися до умов, диверсифікуючи ринки та долаючи внутрішні виробничі труднощі.
Ключові моменти прогнозу USDA на 2025 рік:
- Низька ефективність виробництва яловичини: Більшість продукції отримується від молочних порід.
- Скорочення поголів’я ВРХ та свиней: Продовження багаторічної тенденції, посиленої війною та АЧС.
- Зменшення виробництва м’яса: Як наслідок скорочення поголів’я.
- Експорт живої ВРХ: Україна залишиться експортером, переважно на Близький Схід, але обсяги зменшаться.
- Африканська чума свиней (АЧС): Значна кількість випадків на початку 2025 року загрожує виробництву свинини.
- Імпорт свинини: Ймовірне відновлення для задоволення внутрішнього попиту.
Війна – визначальний фактор для галузі
У 2025 році російсько-українська війна залишатиметься найкритичнішим фактором, що впливає на виробництво, споживання та торгівлю м’ясом. За оцінками Мінагрополітики України, втрати з лютого 2022 року склали 238 000 голів ВРХ та 544 000 свиней. Однак вплив значно ширший: українські ферми продовжують страждати від:
- Перебоїв з електроенергією
- Нестачі персоналу через мобілізацію
- Високих макроекономічних ризиків
- Зниження внутрішнього споживання через відтік біженців
- Недостатнього контролю за захворюваннями
- Збільшення військових податків
I. ВЕЛИКА РОГАТА ХУДОБА (ВРХ) ТА ЯЛОВИЧИНА
1.1. Поголів’я ВРХ та тенденції виробництва
Згідно з прогнозами USDA, у 2025 році продовжиться скорочення поголів’я ВРХ, хоча темпи падіння можуть дещо сповільнитися. Виробництво яловичини залишатиметься побічним продуктом молочного скотарства, з низькою рентабельністю.
- Домогосподарства: Залишатимуться основними утримувачами ВРХ та виробниками м’яса, проте з низькою ефективністю, покладаючись на громадські пасовища та місцеві корми.
- Промислові молочні ферми: Деякі великі та середні господарства показали прибутковість у 2024 році завдяки зростанню цін на сире молоко і можуть стати основою для майбутньої стабілізації поголів’я.
- Спеціалізоване м’ясне скотарство: Становить незначну частку, а відгодівля залишається збитковою ($0,60 збитку на кг живої ваги за прогнозом Мінагрополітики на 2024 р.).
- Витрати на корми: Складають до 80% собівартості яловичини. Зростання цін на корми (кукурудзу, фуражну пшеницю) на початку 2025 року продовжить тиснути на галузь.
(Детальні дані див. у Таблиці 1: Поголів’я ВРХ в Україні; Рисунок 1: Динаміка поголів’я ВРХ; Рисунок 2: Структура поголів’я ВРХ; Рисунок 3: Ціни на корми)
1.2. Ринок яловичини: виробництво, споживання та ціни
Очікується, що скорочення поголів’я призведе до подальшого падіння виробництва яловичини у 2025 році. Галузь залишатиметься непривабливою для інвестицій.
- Ціни: Після обвалу у 2022 році, ціни на яловичину поступово зростали у 2023-2024 роках через скорочення пропозиції. Це робить яловичину менш конкурентоспроможною порівняно з дешевшою свининою та птицею.
- Споживання: Прогнозується зниження споживання яловичини через її високу вартість, зменшення кількості споживачів (біженці) та зниження доходів внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Незважаючи на стабільність макроекономічних показників та повернення наявних доходів до довоєнного рівня для частини населення, багато українців залишаються чутливими до цін.
(Детальні дані див. у Таблиці 2: М’ясо, яловичина та телятина; Рисунок 6: Роздрібна ціна на яловичину; Рисунок 7: Порівняння роздрібних цін на м’ясо; Рисунок 8: Кількість біженців з України)
1.3. Торгівля ВРХ та яловичиною
- Експорт живої ВРХ: Прогнозується зниження через скорочення поголів’я. Основними ринками залишаться Близький Схід та Північна Африка (Ліван – ключовий напрямок у 2024 р.). Війна не спричинила значних перебоїв експорту, незважаючи на атаки на порти.
- Експорт яловичини: Також очікується скорочення. Експорт є важливим фактором підтримки цін на внутрішньому ринку. Відбувається диверсифікація ринків з відходом від Китаю у бік Центральної Азії, Близького Сходу та Чорноморського регіону. Експорт до ЄС незначний через відсутність сертифікованих українських підприємств.
- Імпорт яловичини: Україна імпортує преміальну яловичину (ЄС, Бразилія, США) для ресторанів та супермаркетів. Цей сегмент значно скоротився через війну, а логістичні обмеження (транзит через ЄС) роблять імпорт дорожчим.
(Детальні дані див. у Рисунок 4: Експорт ВРХ; Рисунок 5: Щомісячний експорт живої ВРХ; Рисунок 9: Щомісячний експорт яловичини; Рисунок 10: Напрямки експорту яловичини)
II. СВИНАРСТВО ТА СВИНИНА
2.1. Поголів’я свиней та виробництво: удар Африканської Чуми Свиней (АЧС)
Ситуація у свинарстві вкрай напружена. За даними галузі, поголів’я свиней різко скоротилося у 2024 році, і FAS/Kyiv очікує нового антирекорду у 2025 році.
- АЧС – головна причина: Тривале поширення АЧС (значна кількість випадків у січні-лютому 2025 р.) є основним фактором падіння. Галузеві асоціації песимістично оцінюють перспективи.
- Джерела АЧС: Більшість випадків – у дикій фауні та приватних домогосподарствах з елементарними заходами біобезпеки. Контроль ускладнений міграцією диких свиней та військовими діями.
- Ризики для промислових ферм: Спалахи АЧС поблизу великих комплексів призводять до карантину та депопуляції, навіть за наявності передових заходів біобезпеки на самих фермах.
- Відсутність компенсацій: Промислові ферми не отримують компенсацій за втрачених тварин, а комерційне страхування недоступне.
- Домогосподарства: Все ще утримують понад третину поголів’я, менш стурбовані АЧС, але виплати компенсацій їм також стають менш імовірними.
- Інші фактори: Атаки на інфраструктуру (перебої з електроенергією, використання генераторів) та мобілізація кваліфікованого персоналу також негативно впливають на галузь.
(Детальні дані див. у Таблиці 3: Поголів’я свиней в Україні; Рисунок 11: Кількість випадків АЧС; Рисунок 12: Структура поголів’я свиней)
2.2. Ринок свинини: виробництво, споживання та ціни
Очікується зниження виробництва свинини у 2025 році через скорочення поголів’я. Промислові ферми не планують значного розширення, незважаючи на тимчасове зростання цін на свиней на початку 2025 року.
- Ціни: Панічний забій через чутки про АЧС у 2024 році тимчасово збільшив пропозицію та стримував ціни на свинину.
- Споживання: Прогнозується зниження споживання свинини. Причини:
- Скорочення кількості споживачів (біженці).
- Зниження доходів ВПО.
- Зменшення пропозиції та вищі ціни на свинину.
- Негативний вплив збільшення військового збору (з 1,5% до 5% з грудня 2024 р.) на загальну купівельну спроможність.
(Детальні дані див. у Таблиці 4: М’ясо, свинина; Рисунок 13: Роздрібна ціна на свинину)
2.3. Торгівля свининою
- Експорт: Буде обмеженим (кілька тисяч тонн) через падіння виробництва та поширення АЧС. Багато країн зберігають давні заборони на імпорт української свинини. Невеликі обсяги йдуть на ринки без власного свинарства (ОАЕ, Гонконг).
- Імпорт: Україна, ймовірно, збільшить імпорт свинини у 2025 році для покриття внутрішнього дефіциту. Очікується, що європейські виробники відновлять свою присутність на ринку, використовуючи тарифну квоту в рамках Угоди про вільну торгівлю. Канада залишається єдиним значним постачальником не з ЄС, але логістика та ціни обмежують її експорт.
(Детальні дані див. у Рисунок 14: Напрямки експорту свинини; Рисунок 15: Імпорт свинини за країнами)
Важливе зауваження щодо офіційної статистики: Через російсько-українську війну Україна обмежила публікацію низки статистичних показників. Вона також часто оновлює опубліковані офіційні дані про поголів’я тварин та забій. Представництво USDA оновило всі статистичні таблиці, щоб відобразити останні зміни.
Джерела:
Зображення створено за допомогою Gemini