Органічна соя. Технологія вирощування.

Соя відіграє значну роль в органічному землеробстві, насамперед як ключове джерело білка у кормах для тварин та важлива культура для сівозміни.

Значення органічної сої

Кормове значення: Соя є найважливішим джерелом білків у кормах, особливо для свинарства та птахівництва, де вона розглядається як незамінний компонент. Також її застосовують у великих обсягах для великої рогатої худоби (ВРХ) для збільшення виробництва молока та м’яса. Соєвий шрот задовольняє близько 70% потреби Європи у збагаченій білком сировині для кормів.

Ринковий попит: Зростає попит на органічні продукти, і соя, як ключовий компонент кормів, також в тренді. Споживачі органічних продуктів надають все більшого значення походженню кормів для тваринництва. Мережі супермаркетів та державні установи виявляють зацікавленість у вирощуванні органічної сої в Європі. Це стимулює укладання контрактів на поставки з європейськими виробниками для забезпечення запитуваних обсягів та якості.

Переваги вирощування органічної сої

Економічні переваги:

Вирощування сої є менш затратним, ніж вирощування інших альтернативних культур у сівозміні, таких як кукурудза, картопля або цукровий буряк.

Загалом, витрати на виробництво на органічній фермі нижчі порівняно з традиційною, особливо для зернових культур.

Прибутковість органічних ферм може бути вищою завдяки меншим витратам та додатковій вартості, оскільки ціни на органічну продукцію можуть бути на 50-200% вищими за ціни традиційного виробництва.

Агрономічні та екологічні переваги:

Родючість ґрунту: Органічне землеробство, включаючи сою, сприяє збереженню та підвищенню родючості ґрунтів. Соя, як бобова культура, має унікальну здатність до азотфіксації, що значно підвищує надходження азоту в ґрунт (75-90% ефективності використання азоту в органічних господарствах проти 45-70% у конвенційних). Це зменшує потребу у зовнішніх джерелах азоту.

Сівозміна: Соя є важливою культурою для сівозміни, що допомагає контролювати бур’яни, хвороби та шкідників, а також покращує структуру ґрунту та забезпечує його життєздатність.

Біорізноманіття: Органічне виробництво сприяє збереженню та відновленню біорізноманіття в агроландшафтах.

Зменшення хімізації: Органічне вирощування сої повністю виключає застосування хімічних засобів захисту рослин та синтетичних мінеральних добрив, що сприяє збереженню довкілля та водних джерел.

Технологічні аспекти:

Сорти: Постійно з’являються краще адаптовані до місця вирощування сорти сої з гарним розвитком молодих рослин та вищим потенціалом врожайності. Рекомендовано віддавати перевагу місцевим сортам, які пройшли державну експертизу та занесені до Державного реєстру.

Відсутність ГМО: В органічному виробництві заборонено використовувати генетично модифіковане насіння сої. У країнах ЄС, Швейцарії та Сербії також заборонено використовувати ГМО-насіння сої у традиційному виробництві, що мінімізує ризик змішування.

Особливості та виклики у вирощуванні органічної сої

Кліматичні умови: Соя має високі вимоги до температури та вологи; ідеальним є тепле дощове літо та сухий клімат восени.

Контроль бур’янів: Ефективний захист посівів від бур’янів є важливою ланкою органічного землеробства. Це здійснюється через комплексну систему агротехнічних заходів та сівозміни.

Хвороби: До найпоширеніших хвороб органічної сої в Європі належать склеротинія та телеморфа/фомоз, які можуть спричинити значні втрати врожаю. Ризоктонія може завдати великих збитків у холодних та вологих умовах або при поганому плануванні сівозміни. Боротьба з хворобами зосереджена на ефективних профілактичних заходах, оскільки застосування засобів захисту рослин в органічному сільському господарстві заборонено.

Інокуляція: При першому вирощуванні сої на певній ділянці необхідно подвоювати дозування інокулянта, а також дотримуватися інструкцій виробника та терміну придатності інокулянта.

Збирання врожаю: Для мінімізації втрат сої під час обмолочування скошування необхідно здійснювати якомога нижче до ґрунту, застосовуючи спеціалізовані гнучкі жатки. Для продовольчої сої допускається не більше 5% зелених зерен.

Післязбиральна обробка та зберігання: Сою потрібно якнайшвидше очистити від насіння бур’янів після збирання, щоб запобігти вбиранню додаткової вологи. Важливо постійно контролювати процес сушіння та рівень вологості. Зберігання можливе у силосних елеваторах, але слід враховувати абразивність соєвих бобів при плануванні трубопроводів.

Статистичні дані (2019-2023)

У 2019 році понад 1,676 мільйона гектарів або 0,7% глобальної площі олійних культур перебували під органічним управлінням.

У 2019 році 640 тис. га органічних олійних культур (переважно сої) вирощувалися в Азії, зокрема в Китаї (291 тис. га) та Індії (130 тис. га).

У 2023 році площа органічних олійних культур у світі становила близько 2,274 мільйона гектарів, що складало 0,9% від загальної глобальної площі олійних культур.

Олійні культури показали найбільше зростання в Європі (+151%) та Європейському Союзі (+173%) за останнє десятиліття.

Імпорт соєвого шроту (понад 80%) до Європейського Союзу у 2019 році походив з Китаю, а також з України та Індії для олійних культур.

У 2023 році Україна, Домініканська Республіка та Парагвай показали помітне зниження експорту, здебільшого сої, кукурудзи, бананів та цукру.

У 2023 році до трійки найбільш імпортованих органічних продуктів до ЄС та США входили банани, цукор, макуха (переважно соєва) та соєві боби.

У 2023 році в Латинській Америці та Карибському басейні органічні олійні культури займали майже 68,819 гектарів.

Загалом, органічна соя є не лише важливою економічною культурою завдяки високому попиту та потенціалу прибутковості, але й цінним інструментом для підтримки та підвищення родючості ґрунтів та біорізноманіття в органічних агроекосистемах.

Оптимальні умови для вирощування

Оптимальні умови для вирощування сої в органічному сільському господарстві охоплюють низку взаємопов’язаних факторів, які впливають на врожайність та якість продукції.

Вимоги до клімату

Соя є світло- і теплолюбною та вологолюбною рослиною. Їй ідеально підходять тепле дощове літо та сухий клімат восени.

Температура: Соя має високі вимоги до температури. Прохолодні температури (нижче 15°С) під час цвітіння можуть спричинити пустоцвітіння.

Волога: Високі врожаї можливі лише за умови достатнього та рівномірного водопостачання. Нестача води є критичною в період цвітіння та наливання бобів, що призводить до пустоцвітіння або опадання бобів. Загальна витрата води за вегетаційний період складає в середньому 5–6 тис. м³/га. Оптимальна вологість ґрунту має бути на рівні 70–80% вологоємності. Насіння потребує 130–160% своєї маси вологи для проростання.

Освітлення: Соя є рослиною короткого дня, тому за умов довгого дня можлива затримка цвітіння та розвитку насіння. Важливо обирати сорти, що найкраще підходять до умов кліматичної зони вирощування. Рівень освітлення можна регулювати густотою стояння рослин.

Вимоги до ґрунту

Соя може рости на всіх ґрунтах, але ідеальними вважаються розпушені глибокі ґрунти з гарною здатністю утримувати вологу, без заболочення та з низькою небезпекою замулення.

Вміст гумусу: Вміст гумусу не має бути ані занадто низьким, ані занадто високим (через високий вміст азоту в ґрунті).

Кислотність (pH): Оптимальна реакція ґрунтового розчину (pH) становить 6,5–7,0, але допустимий рівень може бути від 5 до 8.

Структура та аерація: Ґрунти мають бути окультурені, родючі, багаті на органічну речовину, забезпечені кальцієм, з гарною водопроникністю та аерацією.

Непридатні ґрунти: Піщані, заболочені, кам’янисті, солонці, солончаки та сильно кислі ґрунти менш придатні або непридатні для вирощування органічної сої, оскільки вони ускладнюють механічну боротьбу з бур’янами та збір врожаю.

Вибір сортів та насіння

Використання органічного насіння та садивного матеріалу, отриманого з органічних господарств, є обов’язковим. Генетично модифіковане (ГМО) та хімічно протруєне насіння заборонене.

Кліматична адаптованість та терміни дозрівання: Вибір сорту має першочергово орієнтуватися на кліматичні умови регіону вирощування. Правильний вибір категорії дозрівання (наприклад, 0000, 000, 00, 0) гарантує, що культура достигне. З підвищенням категорії зростає потенціал врожайності та вміст білка. Ультраранні сорти (000) та ранні сорти (00) поширені в Україні. Деякі сорти можуть бути чутливі до низьких нічних температур під час цвітіння, що знижує утворення стручків.

Призначення сорту: В Європі розрізняють сорти сої для виробництва кормів та для виробництва продуктів харчування. Останні, як правило, мають вищий вміст білка та кращі смакові/технічні властивості для переробки (наприклад, для тофу). Для кормів, наприклад, використовуються суміші сортів Антошка і Смуглянка з кукурудзою. Для тофу підходять сорти Атланта, Шарм, Артеміда, Примус, Смуглянка, Аннушка.

Стійкість до бур’янів, хвороб та шкідників: Сорти повинні характеризуватися швидким розвитком молодих рослин, що сприяє швидкому закриттю міжрядь і тим самим пригнічує розвиток бур’янів. Також важлива стійкість до поширених хвороб, зокрема склеротинії, та до шкідників.

Потенціал врожайності та інші агрономічні характеристики: Крім високої врожайності, слід звертати увагу на посухостійкість, високе розміщення нижніх бобів (для мінімізації втрат під час збирання) та швидкий розвиток листя. Сорт Лісабон категорії 000, наприклад, характеризується швидким розвитком, стійкістю та високим потенціалом врожайності навіть за посушливих умов.

Використання органічного насіння: Органічні виробники зобов’язані використовувати насіння органічного походження. Якщо органічне насіння недоступне у достатній кількості, дозволяється використання традиційного непротруєного насіння за умови отримання дозволу від органу сертифікації. ГМО-насіння категорично заборонено в органічному виробництві.

Сівозміна та попередники

Сівозміна є ключовим фактором в органічному землеробстві, оскільки вона має прямий вплив на структуру та вміст поживних речовин у ґрунті, забур’яненість, перенесення хвороб та шкідників.

Ідеальні посівні паузи: Для сої становлять 3–4 роки.

Найкращі попередники: Зернові, кукурудза, картопля, цукрові буряки та багаторічні трави. Зернові та кукурудза з підсівами або сидерати після картоплі значно знижують забур’яненість.

Непридатні попередники: Ріпак, горох, бобові (горох, боби) та соняшник не сіють до і після сої через ризик склеротинії та кореневої гнилі. Конюшина, особливо багаторічна, вважається несприятливим попередником, оскільки вивільняє азот, що уповільнює дозрівання.

Боротьба з бур’янами через сівозміну: Попередник має максимально пригнічувати розвиток бур’янів, зокрема тих, які складно контролювати механічно (польова берізка, осот, чорний пасльон).

Обробіток ґрунту

Метою передпосівного обробітку є підготовка максимально ідеального насіннєвого ложа – рівної поверхні без грудок чи каміння.

Технологія “фальшивого ложа”: Поле готується під сівбу, бур’яни проростають у верхньому шарі ґрунту, а потім механічно знищуються. Цей захід значно знижує забур’яненість. Для ефективної боротьби з бур’янами через 10-14 днів слід повторно провести поверхневий обробіток.

Оранка: Застосування плуга значно знижує забур’яненість і, як правило, рекомендується для вирощування сої. За умов високої забур’яненості багаторічними бур’янами після зернових поле потрібно орати завчасно, за 4–5 тижнів до сівби. Оранка незадовго до сівби сої підвищує ризик проростання падалиці.

Мінімальний обробіток: Вирощування сої без плуга (безплужний обробіток) можливе, особливо за низької забур’яненості та кількості шкідників (наприклад, паросткової мухи), а також у посушливі роки. Може включати 2-4-разовий обробіток бороною та культиватором.

Збереження вологи: У регіонах з недостатніми опадами навесні слід відмовитися від плуга для збереження вологи та гарної структури ґрунту. Замість плуга можна застосовувати 2-4 разовий обробіток ґрунту культиватором для боротьби з бур’янами до посіву.

Коткування: Потрібне для ущільнення поверхні ґрунту (наприклад, кембриджським котком) після передпосівної боротьби з бур’янами. Це розбиває грудки, провокує проростання бур’янів та покращує водні потоки. Однак не слід коткувати пухкий дрібно-грудкуватий ґрунт через небезпеку утворення кірки.

«Сліпе» боронування: Через 1-3 дні після обробітку культиватором можна провести обробіток сітчастою бороною (штригелем) для знищення бур’янів, що проросли.

Сівба

Строки сівби: залежить від регіону, категорії дозрівання сорту та кліматичних умов. Оптимальний час сівби може бути з середини квітня до середини травня за температури ґрунту не менше +10°С. Сою сіють, як правило, між сівбою соняшнику та кукурудзи.

Ранні сорти можна сіяти з початку травня, ультраранні – в другій-третій декаді травня. Занадто рання сівба призводить до повільного проростання насіння та швидкого заростання полів бур’янами. Пізня сівба скорочує вегетаційний період і загрожує вчасному дозріванню.

Глибина сівби: 3–5 см, залежно від властивостей та стану ґрунту. На легких ґрунтах може становити до 5 см. При сівбі на гребені (висотою 5 см) зерна сіють на глибину 2-3 см.

Густота та відстань між рядками: Оптимальна густота посіву необхідна для максимальної продуктивності. Для сортів категорії 00 достатньо 50-60 зерен на м2, для 000 – 60-70 зерен на м2.

Відстань між рядками може варіюватися від 17 до 50 см. Ширші міжряддя (до 75 см) можливі для сортів категорії 00 у регіонах зі швидким ростом. Щільніша сівба сприяє утворенню стручків на трохи більшій висоті від поверхні ґрунту, що зменшує втрати під час збору врожаю.

Сівбу здійснюють рядковою сівалкою або сівалкою точної сівби. Краще використовувати сівалку точної сівби для рівномірної глибини висіву та розподілу рослин.

Забезпечення поживними речовинами

Низька потреба: Загальна потреба сої в поживних речовинах дуже низька.

Органічні ґрунти: На органічних ґрунтах соя, як правило, забезпечує свої потреби за рахунок наявних у ґрунті поживних речовин, особливо після багатої на поживні речовини попередньої або проміжної культури. Тому внесення добрив зазвичай не потрібне.

Азотфіксація: Соя фіксує атмосферний азот, що забезпечує її потребу в азотних добривах. Якщо бобові вирощуються на полі вперше, може знадобитися інокуляція насіння бульбочковими бактеріями роду Rhizobium в подвійній дозі. Завжди слід дотримуватися інструкцій виробника та терміну придатності інокулянта.

Додаткове внесення азотних добрив знижує азотфіксуючу здатність сої. У разі виснажених ґрунтів, на початку вегетаційного періоду, можна додавати рідкий гній (20 м3/га, розведений водою) або компостний гній (15 т/га).

Боротьба з бур’янами

Висока забур’яненість може поставити під загрозу рентабельність сої, збільшуючи витрати та знижуючи врожайність. Заборонено використання хімічно-синтетичних засобів боротьби з бур’янами.

Профілактичні заходи: Завчасно мінімізувати рівень забур’яненості за допомогою відповідної сівозміни та агротехнічних заходів. Вирощування культур, що покривають ґрунт (наприклад, підсіви у зернових), знижує забур’яненість.

Сліпе боронування: Дуже дієвий обробіток сітчастою бороною “Штрігель” максимум через три дні після сівби. Ефективність може досягати 80-90%. Найкращі результати досягаються на сухій поверхні ґрунту. Проростки сої мають бути на глибині 3 см, а зубці борони не повинні їх торкатися. На додаток до сітчастої борони, можна використовувати фрезерний культиватор або прополювальну борону високої точності.

Післясходова боротьба: Після сходження культури можна провести обробіток просапним агрегатом, присипаючи бур’яни в рядках землею. Через два дні можна обережно продерти сітчастою бороною. Зі стадії двох справжніх листків соя стійка до обробітку сітчастою бороною.

Міжрядний обробіток (культивація): Від фази появи другого трійчастого листка (висота рослин 15 см) можна починати обробіток міжрядним культиватором. Зазвичай вистачає 2–4 міжрядних культивацій. Ґрунт не має бути дуже сухим під час боронування та культивації, щоб уникнути виривання рослин. Комбінування просапного культиватора зі стрільчатою лапою, дисковим підгортальником та пальцевою бороною Kress є ефективним.

Ручна прополка: За сильної забур’яненості, якщо механічна боротьба неможлива через вологі погодні умови, може знадобитися додаткова ручна прополка.

Захист рослин від хвороб та шкідників

Застосування засобів захисту рослин проти хвороб в органічному сільському господарстві заборонено, тому основна увага приділяється ефективним профілактичним заходам.

Хвороби: До найпоширеніших хвороб в Європі належать склеротинія та телеморфа/фомоз. Ризиктонія спричиняє значні збитки в холодних та вологих умовах, а також у разі поганого планування сівозміни. Профілактичні заходи включають інтеграцію до сівозміни не бобових культур-господарів (пшениця, кукурудза), глибоку переорювання уражених пожнивних решток, відмову від використання техніки на вологих ґрунтах та не дуже ранню сівбу.

Шкідники: До поширених шкідників належать равлики, дротяники, нематоди, паросткові мухи та репійниця. У разі пошкоджень рослини сої часто компенсують їх завдяки утворенню листкової маси та бокових пагонів. Проти паросткової мухи немає дозволених препаратів, тому застосовують профілактичні заходи: не сіяти занадто глибоко (особливо на важких ґрунтах), сіяти тільки за температури ґрунту понад +10°С, використовувати насіння з високою енергією проростання.

Паросткова муха: Для боротьби з паростковою мухою немає дозволених препаратів в органіці, тому необхідні профілактичні заходи: не сіяти занадто глибоко, сіяти за температури ґрунту понад +10°C, використовувати насіння з високою енергією проростання.

Дикі тварини: Зайці, олені, лані, голуби, ворони та дикі свині можуть спричиняти пошкодження. Захисні заходи включають встановлення загорож, видимих відлякувачів (повітряні змії, кулі) та акустичних засобів.

Збирання врожаю та післязбиральна обробка

Час збору врожаю може мати великий вплив на якість продукції.

Оптимальний час збору: Краще збирати врожай занадто рано, ніж занадто пізно, особливо для продовольчої сої та насіння. Соя досягає стиглості, коли більша частина листя опала, а боби вільно лежать у стручках і стали твердими. Для точного визначення використовують калібровані прилади для вимірювання вмісту вологи та олії.

Налаштування комбайна: Соя легко збирається традиційним комбайном. Рекомендується широко відкрити прохідний зазор підбарабання, використовувати спеціальне сито для соєвих бобів та встановити низьку кількість обертів барабана (400–500 об/хв для збереження якості насіння, 800 об/хв для вологих посівів). Оптимальна швидкість комбайна – 4–5 км/год.

Низьке скошування: Необхідно здійснювати якомога нижче до ґрунту за допомогою спеціалізованих гнучких жаток, щоб захопити низько висячі боби та знизити втрати. У Північній Америці використовують «Аіr-Рееls» – вентилятори на жатках, які піднімають нижні стручки.

Очищення та досушування: Після збирання врожаю сою потрібно якнайшвидше очистити від насіння бур’янів. Найкраще проводити грубу очистку на класичному пневмо-сортувальному столі. Що вищий рівень вологи, то важче досушити боби до безпечного рівня вологості 12–14%. Для продовольчої сої, яку обмолочують з вологістю 14–16%, досушування є обов’язковим.

Зберігання: Після сушіння сою можна безпроблемно зберігати у силосних елеваторах або на складах з горизонтальною підлогою. Важливо враховувати, що соєві боби дуже абразивні, тому слід обирати міцніші труби для транспортування.

Технологічна карта вирощування органічної сої з використанням органічних препаратів від «БТУ-Центр»:

Технологічні карти вирощування органічної сої

Технологічна карта вирощування органічної сої (в умовах клімату України) – викачати безкоштовно

Економічна доцільність вирощування органічної сої в Україні: висока рентабельність попри виклики

Вирощування органічної сої в Україні є економічно доцільним та високорентабельним напрямком агробізнесу, що зумовлено значною ціновою премією на органічну продукцію, зростаючим попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також доступними програмами державної та міжнародної підтримки. Незважаючи на вищі виробничі ризики, нижчу врожайність порівняно з інтенсивною технологією та складнощі, пов’язані з повномасштабною війною, переваги органічного виробництва сої дозволяють аграріям досягати високих фінансових результатів.

Порівняння рентабельності: цінова премія перекриває нижчу врожайність

Ключовим фактором, що визначає економічну привабливість органічної сої, є її вартість. Ціни на органічну сою в Україні та на світових ринках стабільно перевищують ціни на традиційну (конвенційну) сою. За даними аналітичних джерел, премія за органічну сою може сягати від 50% до 100% і більше, залежно від якості, сертифікації та умов поставки.

Хоча врожайність органічної сої, як правило, на 20-30% нижча, ніж при інтенсивній технології вирощування (в середньому 2-2.5 т/га проти 3-3.5 т/га), значна різниця в ціні з лишком компенсує цей недолік.

Орієнтовний розрахунок рентабельності (на основі усереднених даних за 2023-2024 рр.):

Показник	Органічна соя	Традиційна соя
Середня врожайність, т/га	2.2	3.2
Ціна реалізації, $/т	$600 – $800	$400 – $450
Виручка з 1 га, $	$1320 – $1760	$1280 – $1440
Витрати на 1 га, $	$700 – $900	$800 – $1000
Прибуток з 1 га, $	$620 – $860	$480 – $440
Рентабельність, %	88% – 95%	60% – 44%

Примітка: Дані є орієнтовними та можуть змінюватись залежно від конкретних умов господарювання, технології, погодних умов та ринкової кон’юнктури.

Витрати на вирощування органічної сої характеризуються відсутністю витрат на синтетичні добрива та пестициди, проте зростають витрати на якісний насіннєвий матеріал, органічні добрива, біологічні засоби захисту рослин та механічну боротьбу з бур’янами.

Виклики та ризики у вирощуванні органічної сої

Незважаючи на високу прибутковість, органічне виробництво сої пов’язане з низкою викликів:

Контроль бур’янів: Це одна з найголовніших проблем в органічному землеробстві, що вимагає значних затрат праці та спеціалізованої техніки для механічного знищення.

Захист від шкідників та хвороб: Відсутність хімічних засобів захисту вимагає застосування біологічних препаратів, ефективність яких може бути нижчою та більш залежною від погодних умов.

Перехідний період: Для отримання органічного сертифікату господарство має пройти перехідний період (зазвичай 2-3 роки), протягом якого продукція ще не може реалізовуватись як органічна, а витрати вже зростають.

Вплив війни: Повномасштабне вторгнення створило додаткові труднощі, зокрема:

• Логістичні проблеми: Ускладнений експорт через морські порти та зростання вартості логістики.
• Замінування територій: Значні площі сільськогосподарських угідь залишаються небезпечними для обробітку.
• Нестабільність ринку: Загальна економічна невизначеність та коливання цін.

Державна та міжнародна підтримка – важливий стимул

Розуміючи перспективи органічного ринку, уряд України та міжнародні партнери активно підтримують українських виробників органічної продукції. Діють численні програми, що надають фінансову та експертну допомогу:

Грантові програми: Українські аграрії можуть отримати гранти на розвиток органічного виробництва, придбання техніки, сертифікацію та вихід на нові ринки. Серед донорів – уряди Швейцарії, Німеччини.

Державна підтримка: Передбачені державні дотації на одиницю оброблюваних угідь для органічних виробників, хоча їх реалізація може залежати від бюджетних можливостей країни в умовах війни.

Інформаційно-консультаційна підтримка: Численні громадські організації та проекти надають консультації з питань технологій вирощування, сертифікації та маркетингу органічної продукції.

Ринок збуту: зростаючий попит в Україні та світі

Попит на органічну сою та продукти її переробки (олія, шрот, молоко) стабільно зростає як в Україні, так і у світі. Основними ринками збуту для української органічної сої є країни Європейського Союзу, де діють суворі вимоги до якості та безпечності продуктів харчування. Внутрішній ринок також демонструє позитивну динаміку, що пов’язано з поширенням трендів здорового харчування.

Висновок

Вирощування органічної сої в Україні є економічно вигідним та перспективним напрямом, що підтверджується високою рентабельністю, зростаючим попитом та наявністю механізмів підтримки. Незважаючи на існуючі виклики, пов’язані з технологічними особливостями виробництва та наслідками війни, стратегічний підхід, використання сучасних агротехнологій та доступ до програм підтримки дозволяють українським аграріям успішно розвивати цей бізнес та займати провідні позиції на європейському ринку органічної продукції.

Джерела:

https://btu-center.com/cultures/polyovi-kulturi#culture-2

https://www.fibl.org/fileadmin/documents/shop/1171-soybean-ua.pdf

https://dspace.organic-platform.org/items/f5e2618c-346e-447a-9a9f-274a97670701

https://organicinfo.ua/wp-content/uploads/2019/10/FiBL_organic_soy_ua.pdf

https://organicinfo.ua/wp-content/uploads/2019/10/organichne-agrovirobnitstvo-novi-rinkovi-mozhlivosti-ta-vikliki-dlya-virobnikiv-zerna-v-ukrajini.pdf

https://moodle.osau.edu.ua/pluginfile.php/3838/course/summary/Agrotehnologia.pdf

“ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ КРУП’ЯНИХ ТА ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР” За редакцією чл.-кор. УААН Д.І. Мазоренка, професора Г.Є. Мазнєва

Photo by Meredith Petrick on Unsplash

Схожі статті