Зниження ризиків забруднення оганічних полів і органічної продукції
а) Ризики викликані забрудненням пестицидами:
Фермери, які ведуть органічне сільське господарство, несуть відповідальність за захист полів, на яких вирощується органічна продукція, від обприскування синтетичними пестицидами. Щоб уникнути перенесення пестицидів з сусідніх полів на вирощувані культури фермери, що займаються органічним сільським господарством, повинні оберігати свої поля, застосовуючи будь-які з наведених нижче заходів:
– Посадка природних огорож на кордоні з сусідніми полями може допомогти уникнути ризику потрапляння пестицидів з вітром або стічною водою. Чим ширше прикордонна зона навколо полів, тим краще.
– Щоб уникнути стоку води з вищерозташованих полів фермерам, ведучим органічне сільське господарство, необхідно зробити відвід води або поговорити з фермерами, чиї поля розташовані вище, про те, як можна спільно мінімізувати ризик забруднення через воду.
Фермери, які ведуть органічне сільське господарство, які зацікавлені в збереженні природи, повинні поділитися своїми знаннями і досвідом з сусідами для того, щоб допомогти їм впровадити методи органічного землеробства або мінімізувати ризик забруднення природи.
б) Генетично модифіковані організми (ГМО):
Генетично модифіковане насіння і садивний матеріал виробляються за допомогою перенесення окремих генів від рослин, тварин або мікроорганізмів в геном сільськогосподарської культури за допомогою використання методів, відмінних від запилення і подолання природних бар’єрів. Тому генетично модифіковані продукти не повинні використовуватися в органічному землеробстві, а фермери повинні захищати свою продукцію від будь-якого забруднення ГМО.
Однак зі збільшенням масштабів використання генетично модифікованих культур в звичайних системах землеробства передбачається, що виросте ризик забруднення ГМО. Такі види (що мають перехресний вид запилення), як рапс або кукурудза, або культури (що запилюються комахами), як соя або бавовна, схильні до вищого ризику забруднення при вирощуванні поряд з генетично модифікованої культурою. Види, які, в основному, розмножуються вегетативно, наприклад, картопля, маніока або банан, піддаються меншому ризику забруднення ГМО. Крім генетичного забруднення також існує ризик фізичного забруднення, що викликається залишками ГМО протягом виробничо-збутового ланцюжка, якщо генномодифікована і органічна продукція не поділяється належним чином в процесі зберігання і перевезення.
Рекомендації фермерам щодо зниження ризику забруднення ГМО:
- Використовуйте відібране особисто вами насіння або придбайте органічнене насіння. Перевірте походження насіння.
- Якщо ви використовуєте насіння, придбане у торгової компанії, переконайтеся, що вона зареєстрована і може підтвердити походження насіння. Перевірте, чи не залучена вона в виробництво і розмноження ГМО. Попросіть у компанії сертифікат, що підтверджує свободу насіння від ГМО.
- Уточніть особливості розмноження конкретних культур, в яких ви зацікавлені. Пилок більшості перехресно запилюваних видів, таких як кукурудза, може поширюватися вітром або бджолами на відстань до 1 – 3 км.
- Насіння деяких культур може зберігати життєздатність в грунті на протязі від 5 до 20 років. Тому слід бути обережними, щоб ніякі генетично модифіковані культури не висаджувались на землі, яка буде використовуватися для органічного виробництва.
- Створіть захисні зони безпеки (буферні зони) навколо своїх полів для зниження ризику поширення пилку з генетично модифікованих рослин, якщо у вашому районі вирощуються такі культури. Поля з генетично модифікованими і органічними культурами повинні розташовуватися приблизно на відстані в 2-3 рази більшому, ніж відстань, необхідна при виробництві насіння даного виду культури. Щоб уникнути поширення пилку таких критично важливих генетично модифікованих культур, як кукурудза, відстань між полями має становити не менше 2-х – 3-х км. Це в значній мірі зменшить поширення пилку з ГМО рослин. Додатково для запобігання перехресного запилення таких культур, що запилюються вітром, як кукурудза, з генетично модифікованими культурами можна використовувати кордони або огорожі з більш високими рослинами, такими як очерет або дерева.
- Не допускайте фізичного змішування ГМО і не ГМО матеріалів, використовуючи посівну і збиральну техніку, приміщення та обладнання для переробки та зберігання. У разі, якщо вам доведеться використовувати ту ж техніку, що і для ГМО продукції, необхідно провести ретельне очищення. Не зберігайте органічну продукцію поруч з генетично модифікованою продукцією.
- Скрізь, де можливо, необхідно сприяти розвитку районів, вільних від ГМО, особливо для виробництва власного насіння.
Стратегії зниження ризиків забруднення органічної продукції
Зниження ризиків забруднення органічної продукції є ключовою складовою забезпечення високої якості та безпеки органічних продуктів. Органічне виробництво ставить перед собою завдання не лише вирощувати продукцію без застосування синтетичних пестицидів та добрив, але і запобігати забрудненню зовнішніми джерелами, що може включати хімічні речовини, пестициди або генетично модифіковані організми.
Ось кілька стратегій зниження ризиків забруднення органічної продукції:
1. Облаштування відповідного місця вирощування:
- Вибір ділянки для органічного виробництва, де не відбувається забруднення від інтенсивного використання пестицидів чи хімічних добрив, а також від інших джерел забруднення, таких як промислові викиди або дорожні рухи.
- Використання заходів для захисту від забруднення ґрунту та водних ресурсів, наприклад, облаштування бар’єрів або зон фільтрації навколо господарства.
2. Ретельне управління водними ресурсами:
- Збереження та використання води в економічних кількостях, уникаючи перенасичення ґрунту та розвитку забруднення водних джерел.
- Використання методів збереження вологи та поливу, які сприяють мінімізації стікання забруднених вод у навколишнє середовище.
3. Відповідне управління біологічними ризиками:
- Використання мульчування та компостування для підвищення родючості ґрунту та контролю рівня вологості, що може допомогти уникнути захворювань та шкідників.
- Вирощування сортів, що відомі своєю стійкістю до хвороб або шкідників, та використання біологічних методів контролю за шкідниками та хворобами.
4. Системи контролю якості та сертифікації:
- Регулярна перевірка на відповідність стандартам органічного виробництва та сертифікація продукції.
- Впровадження систем внутрішнього контролю та ведення документації, що дозволяють відстежувати всі етапи виробництва та обробки продукції.
5. Освіта та усвідомлення:
- Підвищення обізнаності фермерів, робітників та споживачів про важливість органічного виробництва та методів зниження ризиків забруднення.
- Проведення навчальних програм та семінарів з органічного виробництва та сталого землеробства.
Зниження ризиків забруднення є необхідною умовою для збереження якості та безпеки органічної продукції, а також для збереження навколишнього середовища та підтримки сталого розвитку сільського господарства.
Правильно розроблені та впроваджені стратегії дозволять забезпечити високу якість органічних продуктів та зберегти довіру споживачів до цього виду виробництва.
Органічне виробництво молочних продуктів без ГМО. Відео
Сертифіковані органічні виробники Брент і Регіна Бейдлер із сімейної ферми Бейдлер у Рендольф-центрі, штат Вермонт, обговорюють збільшення використання генетично модифікованих організмів у молочних виробництвах та уточнюють засоби, за допомогою яких вони запобігають забрудненню ГМО своїх органічних культур.
Джерела
https://www.youtube.com/user/TheNOFAVT/about
Навчальний посібник з органічного сільського господарства від ФАО ООН